Шляхи вдосконалення техніки читання школярів

Без високої культури читання, наголошував В.О. Сухомлинський, немає ні школи, ні справжньої розумової праці. читання є основою опанування всіх наук, розвитку людського інтелекту. У цьому складному процесі беруть участь зір, мислення, мовлення, сприйняття, пам’ять, уява, слухові та звукові аналізатори. Дітям непросто поєднувати водночас зорове сприйняття букв і вимову звуків, слів, речень, усвідомлювати прочитане, визначати становлення до нього. Не володіючи технікою читання, дитина втрачає до нього інтерес, погано розуміє і засвоює зміст, швидко стомлюється. тому розвиток техніки цього вмяння та розуміння прочитаного - слів, словосполучень, речень - взаємопов’язані і мають здійснюватися одночасно .

На швидкість читання впливають багато факторів: рівень мовленнєвого розвитку, кут зору читця, вміння артикулювати, постановка дихання, характер тексту (зміст легкий чи складний, цікавий - нецікавий), образ слова (шрифт, чіткість друкування), розвиток антиціпації - вміння передбачити наступні літери, слово). Вдосконаленню цього процесу сприяють стимуляція до швидкого читання, систематичний облік і регулювання швидкості. Якщо послідовно приділяти увагу цим факторам, то швидкість читання збільшується на 50-100%.

Якими ж прийомами можна розширювати обсяг поля зору, розвивати артикуляцію, відпрацьовувати постановку дихання, темп, розуміння словосполучення, оцінювати мовленнєвий розвиток учнів, щоб добитися максимальних показників?

Розвиток аналізаторів: здорового, мовного, слухового.

У ході читання відпрацьовувати інформацію допомагають три блоки. Перший - зоровий аналізатор (сприйняття тексту рухом очей), другий - мовний (інформація промовляється - артикулюється) і третій - слуховий (слухається мовленнєвий переказ сприййнятого). Важливу роль тут відіграє образ слова, оскільки воно пов’язане з певним змістом. Часто, бачачи слово при багаторазовому читанні, ми сприймаємо і букви, і його загальну форму, і слова у вигляді окремих образів та цілих частин фраз. Від ступеня розвитку зорового, мовленнєвого та слухового аналізаторів залежить і активнисть пізнавальної діяльності. Мовленнєвому розвитку учнів (особливо в перших класах) сприяють ігри, що є перехідним етапом до навчальної діяльності. Якщо ми хочемо навчити думати, треба навчити придумувати, слушно казав Д.Родарі. Пропонуємо ряд ігор для школярів.

Доберіть слово.

М е т а. Визначити рівень мовленнєвого розвитку і збагатити активний словник новими словами.

Пропонуємо дібрати до слів-предметів по 2-3-4 слова-ознаки або дії. Скажімо: весна - рання, затяжна, стрімка; книга-цікава, товста, старовинна, художня; ялинка - гарна, струнка, зелена; питання - складне, просте, риторичне.

Яке слово довше.

М е т а. Розвивати фонематичний слух; членувати слова на склади, звуки; визначати послідовність звуків. Рекомендуємо пари слів, напиелад: година чи хвилина, змія або черв’як, день чи ніч, зима або весна.

Створіть нове слово..

М е т а. Відпрацювати техніку читання (проговарювання) одно-, дво-, трискладових слів, наголос; збагатити словник; закріпити вимову голосних та приголосних (твердих і м’ягких) звуків.

Пропонуємо дітям слова з підручника, а до них завдання:

1. Прочитати слова одно-двоскладові, з наголосом на І або на ІІ складі; поясніть багатозначність або значення наведених слів: бак, рак, мак, лак, так, гак; дуб, зуб, чуб, куб; жук, сук, лук, бук; лити, пити, шити, жити, бити; сила, пила, шила, лила; чайка, майка, гайка, лайка, байка;

2. Замініть букву, що позначає голосний звук: бак, бік, бук, бик, бек; дім, дам, дим; лук, лик, лак; нас, ніс; булка, білка, балка.

3. Прочитайте слова, що різняться буквенним складом: обберуть - обдеруть; влетить - злетить; поповз - заповз.