Психолого-педагогічні умови соціалізації дітей молодшого шкільного віку
Іншими словами, міжрівневі дослідження повинні вивчати багатоманітність форм реалізації механізмів соціалізації людини. Несхожість і різноваріантність співвідношення цих механізмів у поєднанні з індивідуальною структурою особистості в кожному пояснюють несхожість людей, що соціалізувались у схожих умовах.
Разом з тим рівень вивченості проблем соціалізації навряд чи можна визнати таким, що задовольняє сучасні суспільні потреби. На нашу думку, найменшою мірою вивчені роль і можливості системи виховання щодо забезпечення успішної соціалізації. Не з’ясовано до кінця рушійні сили, механізми соціалізації індивіда. Водночас рівень теоретичних напрацювань містить багато цінних, хоча й розрізнених, ідей, думок, здогадок, які можуть і повинні, бути пошук у напрямку вивчення адаптивних процесів людини в навколишньому середовищі.
Поняття “соціалізація” виникло в західній соціології наприкінці ХІХ ст. з метою позначення основного механізму взаємодії людини з іншими людьми, із суспільством у цілому. Таким механізмом вважалося соціальне наслідування, що регулювалося суспільством через систему освіти й виховання, сім’ю та громадську думку.
У процесі розвитку наук про дитину сформувалася сукупність поглядів на соціалізацію, що об’єднує такі ідеї: про нерозривний зв’язок з освітою та вихованням; про зв’язок соціалізації з адаптивними процесами; про соціальні контакти як одну із змістовних сторін соціалізації; про значення самосвідомості, соціальної орієнтації та розвитку мови для успішної соціалізації. У контексті цих ідей соціалізація розглядається як набуття людьми соціального досвіду та ціннісних орієнтацій, потрібних для виконання соціальних ролей.
З метою перевірки гіпотези про те, що шкільна соціалізація учнів початкових класів буде ефективностю за умови забезпечення єдності навчання і виховання в стінах школи та в сім’ї.
Нами було проведено констатуючий експеримент в школі, яким було охоплено 50 учнів 3-х класів. Мною проводились такі методики: “Що таке добре і що таке погано?”; “Ти громадянином бути зобов’язаний”; “Текст за помилками”; “Запам’ятай цифри”; “Швидко і правильно склади слова”; “Самохарактеристика”.
Мета цих досліджень – полягає в тому, що ми досліджувати як формується особистість молодшого школяра.
В додатку А “Що таке добре і що таке погано?” ми визначали рівень сформованості зань про моральні норми (що таке добро, чесність, справедливість, сила волі, відповідальність). Нами були пропоновані завдання і в результаті ми встановили, що рівень сформованості знань про моральні норми правильний.
В додатку Б “Ти громадянином бути зобов’язаний” ми виявили рівень громадської свідомості та політичних знань.
Діти в цілому виявили правильні політичні знання, громадської свідомості лише формуються наявні зання і формуються ідеали.
В додатку В “Текст з помилками”. Ми встановлювали рівень розвитку пізнавальних можливостей. Визначали рівень стійкості уваги.
В дітей цей рівень розвитку пізнавальних можливостей нестійкий.
В додатку Д “Запам’ятай цифри”. Нами треба було встановити рівень розвитку пізнавальних можливостей. Виначали рівень розвитку слухової і зорової механічної пам’яті.
В цьому завданні учні швидко зорієнтувалися в заданому їх завданні і запам’ятали цифри. Рівень розвитку зорової механічної пам’яті дуже високий.
В додатку Е “Швидко і правильно склади слова”. Треба було встановити індивідуальні особливості швидкості протікання мислитель них процесів учнів.
В учнів добре розвинута швидкість мислення. Багатло з них є дуже здібними.