Методичні основи змісту навчання та виховання

Метод рейтингу — оцінка окремих сторін діяльності компетентними суддями (експертами).

Метод узагальнення незалежних характеристик — узагальнення відомостей про учнів, отриманих за допомо¬гою інших методів, зіставлення цих відомостей, їх осмис¬лення.

У школі-інтернаті перебував Володя М., учень 6 кла¬су. Батька не мав, мати покинула його в трирічному віці. До цього виховувався в дитячих будинках. Мати ним не цікавилась, і це його морально пригнічувало.

Він так характеризував себе: «Хотів би не битися, ста¬ти дуже ввічливим...» Вихователь відгукувався про нього: «Сам на сам Володя чудова людина, а в колективі немож¬ливий, його кидає в усі боки», «Володя з кожним днем наглішає...»; «Володя за дружбу, за ласкаве слово розіб'ється, а зробить усе. Опирається, коли йому наказують». Учитель¬ка була такої думки про Володю: «Якщо не виправиться, виросте холоднокровним убивцею». Серед вихованців пере¬важали такі думки: «Я вважаю Володю товаришем, бо ко¬ли я приїхав до інтернату, всі до мене чіплялися, а він за¬ступився за мене»; «Я не знаю, що він там написав про себе, але я гадаю, що він тільки про себе й думає».

Аналіз цих характеристик і спостереження стали під¬ставою для висновків, що Володя тягнеться до людей, хоче уваги, тепла, ласки, але приховує це. Важко переживає ві¬дчуження від товаришів, неповагу до нього дорослих, хоча сам дає для цього привід. Він вимогливий до інших, але менше до себе, не визнає своїх недоліків. Це призводить До конфліктів з товаришами і дорослими. Не впевнений, Що до нього добре ставляться. Хоче посісти відповідне міс¬це в колективі, проте йому бракує сили волі, щоб добре вчитись і поводитися; хоче бути кращим, але не намага¬ється змінити себе.

У виховній роботі з ним виходили з бажання хлопця утвердитися в колективі, відчувати увагу до себе, стати кращим.

При зіставленні незалежних характеристик деякі ри¬си можуть не збігатися через необ'єктивність того, хто ха¬рактеризує, поспішність, помилковість висновків. В тако¬му разі з'ясовують причини розбіжностей, аналізують чин¬ники, що зумовили їх. Розбіжності можливі й тоді, коли характеристики складалися в різний час, упродовж яко¬го поведінка вихованця змінилася.

Метод психолого-педагогічного тестування — випробу¬вання учня на певний рівень знань, умінь або загальну ін¬телектуальну розвиненість за допомогою карток, малюн¬ків, задач-шарад, ребусів, кросвордів, запитань.

Екзаменаційні білети також можна складати у формі тестів. Результати тестування визначають підрахуванням відсотків розв'язання тестів.Метод соціометрії — вивчення структури і стилю взає¬мин у колективі (запозичений із соціології). Учневі про¬понують відповісти на запитання типу: «Ь ким би ти хотів...» (сидіти за однією партою, працювати поруч у майстерні, грати в одній команді та ін.). На кожне запи¬тання він має дати три або більше «вибори». За числом ви¬борів можна визначити місце, роль, статус кожного чле¬на колективу, наявність внутріколективних угруповань, їх лідерів. Отримані дані дають змогу змоделювати внутріколективні стосунки: рівень згуртованості колективу, спосо¬би його впливу на важкого учня та ін.

Метод соціометрії використовують спільно з іншими методами, оскільки він не розкриває мотивів взаємин у ко¬лективі, а лише відображає загальну їх картину.

Метод аналізу результатів діяльності учня — аналіз результатів різних видів діяльності учня (передусім ус¬пішності, виконання громадських доручень, участі в кон¬курсах та ін.), який допомагає скласти уявлення про нього за реальними справами. На підставі вивчення виробів учня в майстерні, наприклад, можна зробити висновок про його акуратність, старанність у роботі. Виготовлені в технічних гуртках моделі свідчать про спрямованість інтересів і на¬хилів. Відповіді на уроках характеризують його пам'ять, мислення, уяву, погляди, переконання. Колекції пошто¬вих марок, малюнків і віршів в альбомі є матеріалом для висновків про спрямованість уваги, спостережливості, досліджень творчої уяви, естетичних почуттів і художніх здібностей школяра. У щоденниках учні занотовують певні події сво¬го життя і ставлення до них.

Чимало відомостей про загальний розвиток учня, куль¬туру його мовлення, мислення, інтереси, ідейну спрямова¬ність тощо дає твір. Учитель пропонує тематику, яка роз¬криває ставлення учня до себе, свого оточення, навко¬лишньої дійсності («Моє улюблене заняття», «Недоліки мого характеру”, «Мої плани на майбутнє»).