Методичні основи змісту навчання та виховання
Результати науково-педагогічних досліджень повинні відповідати наступним вимогам: наукова новизна; теоретична і практична значущість; наукова об'єктивність і достовірність; доступність висновків і ре¬комендацій для використання їх в інших конкретних нау¬кових дослідженнях або в практичній діяльності; визна¬чення міри, меж і умов ефективного застосування отрима¬них результатів.
Організовуючи дослідження, необхідно оптимально по¬єднувати комплекс методів, маючи на увазі, що таке по¬єднання покликане забезпечити отримання різнобічних ві¬домостей про розвиток особистості, колективу або іншого об'єкта виховання чи навчання, а використовувані мето¬ди повинні забезпечити одночасне вивчення діяльності, спілкування та інформованості особистості. При цьому задіяні методи мають відображати динаміку розвитку окремих якостей як на певному віковому відрізку, так і впро¬довж усього процесу дослідження, забезпечити постійне отримання відомостей про учня а якнайбільшого числа джерел, від найкомпетентніших осіб, які постійно спілку¬ються, взаємодіють а ним, що дасть змогу аналізувати не лише перебіг процесу, його результати, а й умови, в яких він відбувається.
Найчастіше в педагогічних дослідженнях використову¬ють розкриті нижче методи:Метод педагогічного спостереження — спеціально ор¬ганізоване сприймання педагогічного процесу в природних умовах. Розрізняють спостереження пряме й опосередко¬ване, відкрите й закрите, а також самоспостереження. Ор¬ганізовуючи спостереження, важливо мати його план, ви¬значити термін, фіксувати результати. Спостереження по¬винно бути систематичним. Якщо педагог тільки реєструє поодинокі факти, що впадають у вічі, то поза його увагою залишаються вихованці, які прагнуть приховати свою внутрішню позицію. За зовнішньою поведінкою треба вмі¬ти побачити справжні причини, а за словом — справжні мотиви.
Достовірні відомості дає тільки тривале спостережен¬ня за вихованцем в усіх видах його діяльності. Досвідче¬ні педагоги намагаються бувати там, де й їхні учні. Нерід¬ко у схожих умовах учень поводиться по-різному: на од¬ному уроці він активний і уважний, а на іншому — па¬сивний і неуважний. У таких випадках ретельно порівнюють дані спостережень, з'ясовують причини роз¬ходжень, які нерідко зумовлені різним ставленням до уч¬ня педагогів.
З метою забезпечення об'єктивності спостереження здійснюють за допомогою технічних засобів: звуко- або відеозапис уроків, позакласних виховних заходів, різних ви¬дів діяльності учнів. Для цього використовують і замкнену телевізійну систему, І спеціальні класи, в яких спостереження ведеться через віддзеркалювальну стінку. Прихова¬не спостереження ефективніше, оскільки дає змогу фіксу¬вати природну поведінку школяра, унеможливлює вплив педагога на дітей.
Оцінюючи педагогічне спостереження як загалом ефек¬тивний метод науково-педагогічного дослідження, слід ма¬ти на увазі, що він не повною мірою забезпечує проник¬нення в сутність явищ, що вивчаються, дії учнів. Небагато інформації дають спостереження й для висновків про мо¬тиви дій і вчинків школярів. Тому існує потреба поєднан¬ня спостереження з іншими методами дослідження, зок¬рема з бесідою, анкетуванням.
Метод бесіди — джерело і спосіб пізнання педагогічно¬го явища через безпосереднє спілкування з особами, яких дослідник вивчає в природних умовах. Щоб вона була ре¬зультативною, необхідно мати її план, основні й додаткові запитання; створити сприятливу атмосферу для відвертого обміну думками; врахувати індивідуальні особливості спів¬бесідника; виявити педагогічний такт; уміти запротоколю¬вати бесіду. Отримані результати бесіди доцільно порівня¬ти з інформацією про особистість, отриманою за допомо¬гою інших методів.
Різновид бесіди — інтерв'ю. На відміну від бесіди, яку проводять у природній, невимушеній обстановці, під час інтерв'ю дослідник ставить наперед визначені запитання у певній послідовності й записує відповіді співбесідника. Цей метод найдоцільніший, якщо дослідник упевнений в об'єктивності відповідей опитуваних, адже інтерв'ю не пе¬редбачає уточнювальних запитань. Використовуючи його, слід враховувати можливі типи респондентів: несміливий, боязкий, балакучий, жартівник, сперечальник, самовпевнений. Результати інтерв'ю залежать від продуманості за¬питань.
Метод анкетування — дає змогу підвищити об'єктив¬ність інформації про педагогічні факти, явища, процеси, їх типовість, оскільки передбачає отримання інформації від опитуваної категорії людей.
За характером анкети поділяють на: відкриті — перед¬бачають довільну відповідь на поставлене запитання; за¬криті — до поставлених запитань пропонуються варіанти готових відповідей на вибір опитуваного; напіввідкриті — крім вибраної з готових відповіді, можна висловити й власну думку; полярні — потребують вибору однієї з по¬лярних відповідей типу «так» чи «ні», «добре» чи «пога¬но» та ін.