Розвиток мислення учнів у процесі оволодіння навичками культури писемного мовлення

Тим спонукаю учнів до цілеспрямованого мислення. Діти захоплено працюють, бо перед ними посильне і водночас цікаве завдання. Його ж конкретика змушує учнів зосереджено працювати над словом. Вони до­бирають десятки різних за своїм лексичним значенням слів до іменника дерево:високе, гіллясте, спиляне, старе, дупласте, тонке, розкішне, молоденьке, похилене, прострелене, струнке, крислате, сухе, самотнє тощо.

Учні створюють також невеликі оповідання про дерево. Необхідно, щоб діти розуміли відтінок кожного слова, його смислове навантаження, скажімо в словосполученнях розкішне дерево, обпалене дерево. Так здійснюється розумове зростання учнів, розвивається культура їхнього мислення і мовлення. На уроці з розвитку зв'язного мовлення учні скла­дають сотні слів і словосполучень на задану тему, десятки простих по­ширених і складних речень. Вони опрацьовують також правила вживан­ня слова в реченні, ознайомлюються з поняттям синоніміки і вчаться добирати синоніми. Як свідчить практика, саме знання синоніміки мов­лення дає змогу дітям будувати й перебудовувати речення, добирати по­трібні за змістом і смисловим відтінком слова.

Таким чином, готуючись до твору, учні «знаходять» нові для себе слова; осмислюють їх лексичне значення. І тільки після такої творчої підготовки, вдумливої роботи над словом, над заданою темою діти по­чинають писати твір на чернетці. Важливо, щоб кожний учень старанно працював над твором, добираючи потрібні слова і роблячи усілякі ви­правлення. Лише за таких умов учень вироблятиме в собі вимогливість і розвиватиме культуру писемного мовлення. Звичайно, учень відразу не напише хорошу роботу. Згадаймо слова В.О.Сухомлинського про те, що творчість не приходить до дітей просто з натхнення. Творчості треба навчати. Дитина лише тоді складе твір, коли вона почує його від учителя і матиме як зразок. Тому ніяк не зайвим буде наприкінці підго­товчої роботи зачитати кілька невеличких творів.

Лише після детальної підготовчої роботи учні справляться із завдан­ням, виявлять уміння оперувати словом, потрібними художніми засоба­ми. Для прикладу наведу твір Олексія М.

Зійшло сонечко

Над нашим прекрасним трудовим містом зійшло мирне осіннє сонечко. Якось по-особливому ласкаво посміхнулося, і враз усе посвітлішало, повеселіло. Грайливо блиснув сонячний промінь у краплинах роси на пелюстках вересневих квітів, підморгнув золотаво у скельцях ледь помітних на ставку хвиль, і все відразу стало якимось чарівним і казковим. А легесенький вітерець обережно торкнувся ніжних гілочок стрункої берізки, і на ній забриніли багряні листочки. Розлилась повсюди музика веселого осіннього дня — над верховіттям дерев, високими будинками, над річкою і колгоспними ланами. На городах скриплять вози під вагою дорідної картоплі, буряків та гарбузів. А на ланах гудуть потужні машини — то вони везуть зібраний урожай. Скрізь лунає дзвінка пісня праці й щастя. І здійнялась вона високо в небо. Здається, до самого сонця лине ота прекрасна мелодія початку трудового дня...

На одному з наступних уроків обов'язково аналізуємо виконану роботу, навчаємо кожного творчо опрацьовувати допущені помилки, сти­лістичні неточності у побудові речень. Головне, щоб допущені помилки не залишились поза увагою. Вимагаю також, щоб учень не тільки са­мостійно виправив помилки у складанні твору, а й порівняв свою робо­ту з роботою інших учнів, зробив певні висновки. Крім того, аналізуючи твори п'ятикласників, обов'язково зачитую кілька кращих творів, визна­чених самими ж учнями. Доречним буде обговорення творів за окреми­ми частинами. Діти повинні зрозуміти, що вміння красиво передати зміст і певний образ насамперед залежить від правильного використання слова в реченні, від зв'язку його з іншими словами.

Виписую речення з твору Оленки Т. «Зійшло сонечко» на дошку:

Як весело влітку гуляти вулицею з подругами на яскравому сонечку в м'яча.

Пропоную кожному самостійно опрацювати записане речення, ос­мислити його зміст, знайти допущену помилку і записати речення пра­вильно. Здається, що завдання елементарне, але п'ятикласники не од­разу знаходять стилістичну невправність «гуляти вулицею», «на яскра­вому сонечку в м'яча». Учні виконують невелику творчу роботу: до діє­слова гуляти дібрати іменники, які потребують місцевого відмінка. Те­пер Оленка Т. пише:

гуляти на вулиці; гуляти на подвір'ї; гуляти на галявині; гуляти біля хати; гуля­ти на майданчику. Гуляти на дорозі небезпечно.