Розвиток мислення учнів у процесі оволодіння навичками культури писемного мовлення
Одним із критеріїв визначення рівня культури людини є її мислення і мова. На жаль, у сучасній школі формування мислення і виховання мовної культури учня здійснюються не на належному рівні. Ці питання є нині чи не найскладнішими на шляху перебудови школи, удосконалення її навчально-виховного процесу. Більшість учнів не вміє мислити, а отже, письмово викласти свої думки. Вони не мають навичок сприймати явища і процеси, що відбуваються навколо, не вміють їх описати, бо не володіють відповідним запасом лексики. І це передусім тому, що вчитель на уроках мало уваги приділяє розвиткові логічного мислення учнів. Перш ніж давати знання, писав В.О.Сухомлинський, треба навчити думать, сприймати, спостерігати; розумове виховання далеко не одне й те ж, що добування знань.
Практика переконує: на уроках української мови робота зі словом хоч і складний, але необхідний процес.
На одному з вересневих уроків у п'ятому класі я запропонувала учням поширити найпростіше речення Зійшло сонечко. При цьому опорних слів не дав. І ось результат: Зійшло яскраве сонечко. Зійшло ласкаве сонечко. Уже зійшло приємне сонечко. Зійшло красиве сонечко. Зійшло тепленьке сонечко. Над школою зійшло сонечко.
Обмеженість дитячого мислення очевидна. До слова сонечко вони механічно засвоїли в молодших класах ряд часто вживаних прикметників: ясне, яскраве, ласкаве, красиве, тепленьке. Невміння глибоко осмислювати те, про що вони мають писати, позначається на складанні як окремих речень, так і зв'язного тексту.
Отже, необхідно спонукати учнів до творчості, осмислення суті завдання. І насамперед організувати роботу над збагаченням лексики через уміння відчувати навколишнє. Для цього вчителеві слід створювати в класі сприятливу естетичну атмосферу. Велику роль має відіграти робота зі словом у пізнанні учнями найтонших нюансів рідної мови, її смислових відтінків, краси.
У п'ятому класі таку роботу я проводжу щоденно, навіть поза уроками. Вивчаючи ту чи іншу тему, школярі осмислюють десятки речень, вчаться розкривати образність людської думки, втіленої в окремих словах і словах і словосполученнях. У робочому, зашиті вони записують речення про рідний край, його людей та красу праці. Підбираю такі речення, які б впливали на духовну культуру учня, розвивали його мислення, активізували мовну діяльність.
На уроці з теми «Головне і залежне слово в словосполученні» записуємо кілька речень: Над широкими ланами жита піднялося і посміхнулося літнє сонечко, і в голубому небі забриніла дзвінко й весело пісенька жайворонка. Навіть колосочки стали прислухатися пісні тієї. А вона розлилася над полем, і все довкола заграло в ріднім краї... Діти визначають у реченнях словосполучення, головне й залежне слово в них. Крім того, вони відчувають красу рідної землі, прагнуть висловити свої враження. До словосполучення забриніла пісенька Таня І. добирає синоніми: дзвенить, лунає, лине, розлягається, звучить. Ці слова будуть влучні тоді, коли пісенька справді хвилює, підносить, звеличує. А може бути навпаки, доповнюють Інна К-, Микола К-, Валера О., коли пісня бринчить, лязгає, тринькає, тенькає. Така робота активізує творчу діяльність школярів, формує уміння й навички осмислювати слово в реченні і речення в тексті. Через деякий час пропоную нове завдання творчого характеру — написати твір «Зійшло сонечко». Без ретельної підготовки не варто починати роботи. Необхідно активізувати увагу учнів, націлити їх на творче вирішення поставленого завдання. Записуємо в робочі зошити опорні слова:
Вересневий, посміхатися лагідно, промінь сонечка, трудове місто, забриніли листочки, веселий настрій, високо здійнятися, мирний, початок дня, верховіття дерев, гілочка берези, поспішати, легенький вітерець, краплини роси, осінні квіти, рідна стежина, музика, блакить неба, щасливі люди, плесо річки.
По закінченні цієї роботи проводжу бесіду на тему «Краса нашого слова». При цьому прагну навчити учнів осмислювати значення кожного слова, розуміти його смислові відтінки. Усно складаємо окремі словосполучення і невеличкі речення на задану тему. Здебільшого з «важкими» словами грайливий, верховіття дерев, плесо річки та ін. Для роботи з розвитку зв'язного мовлення маю кілька папок з роздатковим і дидактичним матеріалом, який допомагає активізувати діяльність учнів під час згаданої бесіди. Наведу фрагмент такої бесіди з учнями про красу слова:
Діти, подумайте і скажіть, які слова можна дібрати до іменника дерево, щоб описати його з різних точок зору, підкреслити його особливу красу. При цьому ви можете користуватися будь-якими ілюстраціями, фотографіями, матеріалами, що лежать на парті. Можна також дивитися через вікна нашого класу на подвір'я, вулицю, в сад, де ростуть дерева.