Проблема трудового виховання дітей

Організовуючи суспільно корисну працю, стараюся раціонально розподілити фізичні навантаження, врахувати особливості розвитку вихованців.

Для цього, чітко визначаю норми праці і форми її обліку і контролю, міри стимулювання, вимагаю дотримання дисципліни праці. Цю роботу проводжу для того, щоб привчати вихованців поважати працю і добросовісно ставитися до неї.

Виховання трудових інтересів залежить не лише від того, як я реалізовую педагогічні вимоги у виховному процесі, а й від розв’язання завдань корекції сенсорних, мислитель них і виконавських функцій. Проте корекцію пізнавальної діяльності слід розглядати не як доповнення до основної навчально-вихованої роботи, а як її складову частину, тому що трудове виховання вихованців допоміжної школи має корекційну спрямованість.

Важливою формою підготовки до життя та праці учнів допоміжної школи є соціально-побутова орієнтація (особиста гігієна, одежа та взуття, харчування, культура поведінки, житло, торгівля, пошта, зв’язок, медична допомога, працевлаштування. Перераховані напрямки корекційних занять сприяють підвищенню загального розвитку учнів, формуванню у них знань, умінь та навичок, які допомагають соціальній адаптації, практичній підготовці до самостійного життя та праці в умовах сучасного виробництва.Щоденно вихованці 5-Б вихованої групи зайняті самообслуговуванням: виконують конкретні трудові обов’язки (прибирають вранці та ввечері жилі та класну кімнати, складають одяг, чергують в класі, в їдальні, займаються певним видом господарсько-побутової праці. В результаті багаторазових повторень одних і тих же дій, їх послідовності, при постійному виховному впливові у вихованців виробляються необхідні навички, звички, які у подальшій діяльності міцно засвоюються і стають правилом для виконання.

Різнобічний зміст суспільно корисної праці дає вихованцям можливість набути позитивних морально-вольових якостей:

спостережливості – уміння підмічати суттєве;

настирливості – подолання труднощів; посидючості – уміння та намагання доводити почату справу до кінця; допитливості – бажання знати про оточуюче середовище;

вимогливості до себе – добросовісне виконання поставлених завдань, бажання знайти раціональні засоби їх виконання; потяг проявляти турботу до оточуючих – прояв турботи до близьких товаришів, надання допомоги людям похилого віку.

Праця має бути планомірно, цілеспрямованою, забезпечувати участь вихованців у доступних їм видах діяльності у школі і в позаурочний час. Вихованці повинні усвідомлювати соціальну значущість своєї праці й роль у розвитку суспільства, в житті кожної людини, чим глибше вони розуміють і усвідомлюють корисність своєї праці, тим глибинним будуть їхні переконання про необхідність працювати у сфері матеріального виробництва.

Корекція вад у розумово відсталої дитини, як і її психічний розвиток в цілому, можливий за умови здійснення нею певної діяльності. Якщо в дошкільному віці на психологічний розвиток дитини найвідчутніше впливає гра, то в шкільний період – учіння. Та й сформованість самої діяльності засвідчує певний рівень розвитку дитини. З огляду на це, її формування та упорядкування як умови спеціального корекційно-розвивального впливу – найважливіші завдання дефектологічної науки та практики.

Для розумово відсталої дитини учіння є зовнішньою та внутрішньою активністю, мета якої – засвоєння різних рівнів знань та відповідних способів дій. Як цілеспрямований процес учіння відбувається під час вирішення навчально-практичних завдань, спрямованих на практичне опанування знаннями та способами дій. І чим раніше розтнеться ця робота, тим вагомішим буде її результат. Саме тому, вже з 1 класу ми залучаємо вихованців до виконання спеціально організованих навчально-практичних завдань, враховуючи особливості як психічного, так і фізичного розвитку.

Найсприятливіші умови для опанування трудовою діяльністю вихованцями допоміжної школи мають заняття з господарсько-побутової, суспільно-корисної праці. Саме тут дитина діє в системі розгорнутих на зовні фіксованих вимог: виконувати певний вид діяльності за визначеними етапами діяльності, осмислити і зрозуміти сутність і значення трудової діяльності. Здійснення будь-якого завдання передбачає такі етапи: аналіз, планування, організацію, практичне виконання, контроль, оцінку. Сам процес учіння має бути усвідомленим, відповідно регульованим. Я спеціально організовую процес трудового виховання, оскільки розумові вихованці усвідомлюють та опановують процес праці лише в разі необхідності.