Психолого-педагогічні умови забезпечення колекційної спрямованості трудового і професійного навчання учнів допоміжної школи
Усвідомлення навчання – не лише один з найзагальніших показників ефективності корекційного впливу на школяра, а й важливий його предмет. Становлення усвідомленості учіння передбачає корекційно-розвивальну роботу в напрямках формування цілеспрямованості навчальної діяльності; розвитку розумових дій, що є основою процесу усвідомлення (порівняння, аналізу, узагальнення різних рівнів для отримування, електричних і теоретичних знань). організовуючи цей процес, даю змогу осмислювати навчальний матеріал, розвиваю словесне опосередкування діяльності (фіксуючого, супроводжуючого, плануючого мовлення, вміння переказати, пояснити, обґрунтувати зміст усвідомленого).
Формування в школярів усвідомленості учня за окресленими напрямками можливе тільки за спеціальної організації, визначення відповідних умов, розробки методичних прийомів і засобів корекційно-розвивального впливу та добору певного змісту навчання.
В процесі навчання учнів, ми, вчителі, прагнемо послабити у них наявні дефекти розвитку, а там, де можливо, подолати їх. Як ми знаємо, у них погано розвинене абстрактне мислення. Тому можна було б подумати, що в нашій школі процес навчання повинен будуватися виключно на наочній основі. В дійсності наше завдання полягає не втому, щоб вилучити з навчального процесу моменти абстрагування, а в тому. Щоб вводити їх в необхідному обсязі і поступово виробляти у школярів потрібні навички і прийоми абстрактного мислення. Якщо не організувати навчальний процес у відповідності до цієї мети, це призведе до ускладнення недоліків у розумово відсталих школярів. Тому, готуючись до уроків, продумуючи мету заняття, червоною лінією має проходити „корекція абстрактного мислення”.
Без допомоги вчителя р/в школярі не можуть оволодіти цілим рядом навичок і вмінь, якими нормальні школярі оволодівають самостійно в міру накопичення життєвого і шкільного досвіду. Вчитель допоміжної коли велику увагу приділяє розвитку мовлення учнів як ділового, професійного так і зв’язного. Успішних результатів у цьому можна досягти лише за умови включення у методику навчання певних ігрових моментів, елементів драматизації і декламації, введення в систему занять практичних дій з предметами.
У дітей нашої школи недорозвинена мотивація мовлення. Тому, необхідно, щоб умови навчальної і практичної діяльності спонукали їх всіляке до мовленнєвого спілкування, до активного використання мовлення у процесі виконання навчальних і практичних завдань. Складання речень із даних слів, розв’язання кросвордів чи ребусів, розповідь чи опис виконання роботи або послідовності виконання, повторення ПТБ – все це сприяє розвитку мовлення.
Велика роль вчителя допоміжної школи і у формуванні у школярів правильних навичок самоконтролю. Не контролюючи своїх дій у відповідності з об’єктивно поставленим перед ними завданням, вони контролюють їх у відповідності із власним завданням, яке ставлять перед собою на тому чи іншому етапі діяльності. Формування навичок самоконтролю в учнів повинно проводитись у тісному зв'язку з роботою, спрямованою на подолання особливостей побудови мотивації їх діяльності.
Будуючи педагогічний процес, враховую можливості та дефекти своїх учнів, стараюся поєднувати освітню мету з роботою, спрямованою на виховання особистостей, тим самим створюю необхідні передумови для формування у них готовності до свідомого засвоєння знань.
У школярів, що нормально розвиваються, провідне місце в процесі навчання і практичної діяльності займають процеси довільного запам’ятовування і відтворення. Але на відміну від таких учнів, у р/в школярів не спостерігається довільного удосконалення цих процесів, якщо систематично не проводити з ними спец. корекційної роботи.
Без спеціальної корекційно-виховної роботи школярі не можуть оволодіти раціональними і економічними прийомами запам’ятовування і відтворення.
Відомо, що р/в школярі володіють вкрай обмеженим колом уявлень і понять. Це не може не позначатись на процесі запам’ятовування. Для того, щоб діти осмислено запам’ятали навчальний матеріал, вони повинні мати чітке уявлення про ті предмети і явища, про які у ньому говоряться. Необхідно також, щоб діти правильно називали ці предмети і явища.
Як уже зазначалось, р/в школярі схильні розпочати виконання завдання без попередньої орієнтації в ньому. Ця тенденція позначається на процесі запам’ятовування. Якщо у процесі навчання не давати учневі відповідних роз’яснень, він не навчиться осмислено запам’ятовувати матеріал згідно поставлених завдань.За відсутності спеціальної корекційно-виховної роботи р/в школярі не оволодівають прийомами осмисленого запам’ятовування, не роблять спроб порівнювати, встановлювати зв’язки між частинами матеріалу. Тому вони потребують спеціальної допомоги вчителя, спрямованої на формування у них раціональних прийомів запам’ятовування.