Психолого-педагогічні умови забезпечення колекційної спрямованості трудового і професійного навчання учнів допоміжної школи
Приклад. Я запропонував учням виготовити дитячі носилки, перед тим, уважно розглянути креслення (розміри і т. інше), ознайомились із зразком, щоб згодом відтворити по пам’яті. Виконуючи це завдання, учні зовсім не враховували величину брусків та місце розташування бічних дощин в залежності від величини та конфігурації (як це було на зразку). Учні виконували завдання без аналізу зразка. Подивившись на зразок, не зорієнтувавшись в особливостях його побудови, вони одразу ж проявляли готовність виготовляти виріб. Отже приходилось повернутись на вихідну позицію і ще раз зосередити увагу учнів на послідовність виконання, розташування деталей згідно технологічних умов.
При відсутності культурного впливу посилюється відхилення аномальної дитини від норми, вона розвивається повільно та нерівномірно. Основа спеціального педагогічного впливу на неї – корекція вад розвитку.
Без цілеспрямованого виправлення недоліків знижується ефективність навчання і виховання дітей, ускладнюється процес опанування знаннями, вміннями та навичками.
У спеціальній школі корекція навчання та виховання – єдиний педагогічний процес. Корекцію здійснюють під час навчально-виховної роботи, а всі аспекти навчання (організація, зміст, методика) корекційно спрямовані й допомагають виправляти вади і впливати на психофізичний розвиток учня. Саме корекційно спрямоване навчання є провідним фактором у розвитку дитини і вадами. Втім, корекція і навчання, як розвиток і навчання, - поняття нетотожні. Відмінність полягає в меті, особливостях педагогічного процесу та показниках його ефективності.
Мета навчання – озброєння учнів знаннями, вміннями та навичками, а корекції – виправлення вад психічної та фізичної сфер, розвиток дитини в цілому. Їх реалізації сприяють усі ланки педагогічного процесу. Однак від того, що саме має виправлятися і розвиватися, залежить специфіка організації педагогічного процесу, пошук відповідних методичних засобів і добір змісту навчання.
Це передбачає створення умов, необхідних не лише для засвоєння учнями програмного матеріалу, а й для подолання недоліків розвитку відповідно до заздалегідь визначеної спеціальної мети заняття та предмету корекції (вад мовлення чи навчально-практичної діяльності, інтелекту чи особистості тощо). Організація такої роботи має широкий діапазон: визначення оптимальної форми навчання (урок, екскурсія, практичне заняття – індивідуальне чи групове, типу і структури уроку, підбору методів і прийомів навчання тощо.
Цілеспрямований добір змісту навчання та використання його можливостей має особливе значення для проведення колекційної роботи. Виправлення вад дитини та її навчання можна здійснювати на тому самому програмному матеріалі. Проте не будь-який навчальний матеріал корекційне значення. Наприклад, аби сформувати розумові дії, треба створити умови для усвідомлення навчання. Спеціально дібраний зміст навчання сприяє цьому.
Тут слід звернути увагу на те, яке важливе значення має підбір виробів, які виготовляються на уроках столярної справи, адже результати будуть тоді, коли буде відповідна мотивація і дитина усвідомить практичне значення цієї роботи.
Вироби, що плануються для виготовлення у 5-му класі такі: полиця, дитячі носилки, лопата для снігу, ручки для лопат, сапів, граблів, щіток, швабра, підставка для квітів, рамка для табурета, гра „Колобок”, зразок з'єднання унівдерева, стенд „Класний куточок”, підставка для свердл і олівців, шпаківня, гра „Вередлива ноша”, зразок хрестового з'єднання (підставка для ялинки), кронштейн для ампельних рослин, гра „Влучи м’ячем”, решітка для ніг.
Як видно з цього підбору виробів. Програмний практичний матеріал у 5-му класі дуже насичений і вироби підібрані з метою їх застосування на практиці.
Аби досягти корекційної мети, слід визначити відповідні методичні засоби (прийоми) тощо. Для формування розумових дій на уроках застосовую спеціальні навчально-практичні завдання (для уяви-пояснення, супроводжувані певними уточненнями, набуттям чуттєвого досвіду тощо). Для перевірки результативності роботи визначаю її показники. Якщо про ефективність навчання свідчать засвоєні учнями знання і способі дій, то дієвість корекції вимірюється за параметрами їх розвитку. Загальні ознаки розвитку особистості – це формування всіх структурних компонентів діяльності (ігрової, навчальної, особистісних творень. Показником розвитку дитини є усвідомлення знань і способів дій, які вона опанувала в процесі навчання і може використовувати на практиці.Основа усвідомлення – діяльність мислення, спрямована на розуміння змісту предмета, виділення в ньому істотних властивостей і зв’язків. Результат – здатність словесно відтворити, пояснити й обґрунтувати сутність предмета та застосувати усвідомлені в практичній діяльності. Усвідомленість учіння можлива за умови виконання і засвоєння дитиню цієї діяльності: осмислюється лише те, що здійснюється.