РОЗВИВАЛЬНІ ФУНКЦІЇ УРОКІВ узагальнення та систематизації знань школярів

Навчання повинно іти попереду розвитку. Але як інтерпретувати цю ідею в практичній роботі вчителя? Дослідження психологів показали, що першою мірою, яка сприяє розвитку дітей, є зміни змісту освіти, підвищення його теоретичного рівня. Експериментальне навчання, проведено під керівництвом Д.Б.Ельконіна і В.В. Давидова, показало, що вже молодші школярі мають більше можливостей засвоєння теоретичного матеріалу, ніж раніше вважалось. Вони уже в стані діяти не тільки по принципу індукції (від часткового до загального), але і дедуктивним шляхом (від загальної закономірності - до часткових, конкретних фактів).

Реалізуючи на практиці ідею розвивального навчання, Л.В. Занков висунув відповідні цій ідеї дидактичні принципи, додержування яких легко в основу вдосконалення методів навчання.Підвищення теоретичного рівня змісту освіти – перший принцип розвивального навчання. Його реалізація дає можливість привести в більшу відповідальність змісту освіти, програми по предметах із сучасними досягненнями науки і техніки. Більш високий теоретичний рівень знань, які необхідно засвоїти учневі об’єктивно сприяє інтенсифікації розвитку логічної пам’яті, операції аналізу і синтезу.

Принцип навчання на високому рівні трудності доступному дітям, характеризується не тим, що підвищує деяку абстрактну “середню норму трудності”, але перш за все тим, що розкриває духовні сили дитини, дає їм простір і напрямок.

Третій принцип розвивального навчання по Л.В.Занкову – швидкий темп просування в навчанні. Саме додержання цього принципу дає можливість реалізувати навчання на високому рівні трудності, доступному для учня. Швидкий темп просування потребує від учителя вміння виділити саме головне в тому чи іншому навчальному матеріалі і зосередити на поясненні його свою увагу і увагу учнів.

Принцип усвідомлення учнями процесу вчення, як діяльність можна схематично представити наступним чином.

Розвивальний ефект буде забезпечений в тому випадку, коли учитель перетворить учня в суб’єкт процесу засвоєння знань. Учень повинен добре розуміти мету і завдання уроку, він повинен захотіти вивчати матеріал, тобто мати правильну мотивацію до вчення; розуміти, якими способами він діє для досягнення поставленої мети; вміти проконтролювати правильність своїх досягнень, співставити результат з метою і способами вчення. П’ятим дидактичним принципом розвивального навчання являється можливість розвитку, просування в навчанні всіх дітей, навіть найбільш слабких.

Приведення знань в струнку систему являється, як уже відмічалось, одним із ефективних засобів їх зміцнення і закріплення.

Систематизація знань невіддільна від їх узагальнення: чим ширше узагальнення, тим більше відображено між ними зв’язків і відношень, тим більш широке коло знань об’єднується в систему. В залежності від ролі і місця в навчальному процесі ми будемо розрізняти наступні етапи узагальнення і систематизації знань.

1.Первинні узагальнення - найбільш елементарні узагальнення, які здійснюються під час сприйняття (безпосереднього і посереднього) і усвідомлення навчального матеріалу. В результаті цього процесу в пам’яті учнів утворюються загальні уявлення про предмети і явища.

2.Локальні (часткові), або понятійні, узагальнення здійснюються на уроці в процесі роботи над засвоєнням нових понять (на етапі осмислення знань). Основним напрямком вчення з метою засвоєння понять є розкриття причинно послідових і інших зв’язків у вивчених об’єктах, виявлення їх внутрішньої сутності.

3.Міжпонятійні (або поурочні) узагальнення і систематизація, які заключаються у визначенні між виучуваними поняттями загальних і суттєвих признаків і властивостей, в переході від менш загальних до більш загальних понять, в об’єднанні засвоєних понять в системи, в розкритті зв’язків і відношень між елементами даної системи, розміщення їх у визначеному порядку і раціональній послідовності. Виділення даного виду узагальнення дає можливість вивчені на уроці поняття звести в єдину систему, передбаче6ну програмою або вчителем, і веде до засвоєння відповідних теорій і важливих ідей. Цей вид узагальнення і систематизації здійснюється головним чином на спеціально виділеному етапі уроку.

4.Тематичні узагальнення і систематизації повинні забезпечити засвоєння цілої системи або циклу понять, вивчених на протязі певного часу, які складають зміст розширених розділів програми.