Неуспішність у сучасній школі.

5.З яким настроєм ідеш зі школи додому? Чому?

6.Які три бажання ти б загадав, якщо б мав чарівну паличку?

Аналіз відповідей дає змогу корегувати педагогічні зусилля, спрямовувати їх у _____русло. Щоб відчути, що школярі в класі н просто навчаються, а дійсно живуть, робочий тиждень починається з бесіди на тему: ”Як минув твій тиждень?”, “Твої вихідні дні”.

У класі завжди пам’яють про день народження. Це улюблене свято кожної дитини. Щоб воно стало пам’ятним, школярів співають, танцюють, вітають один одного, малюють, я в дарунок вик----- книжку-саморобку “На згадку”. В класі є парта “Сонечко”, за якою сидить іменинник у свій день. У кінці кожної чверті учні збираються за “круглим столом”: аналізують успішність, поведінку, розважаються, п’ють чай. Значну увагу класовод приділяє організації навчальної діяльності учнів залежно від змісту уроку і готовності дітей до сприйняття матеріалу. Саме це впливає на навчальні результати, розвиток особистості, емоції, та почуття вихованців. Значну увагу Галина Василівна приділяє керівництву читанням школярів. Адже це універсальний дидактичний прийом, психологічний вплив якого прискорює загальний розвиток дитини на початковому етапі навчання. На уроці доводиться формувати й удосконалювати різні навички – швидкість, правильність, виразність, усвідомленість. Але основними заняттями розуміння прочитаного. Уже на перших заняттях Галина Василівна пояснює учням, що читати – означає думати, намагатися зрозуміти написане. Навчає дітей слухати, чути й усвідомлювати. Ефективним прийомом для поліпшення розуміння прочитаного вважає проведення різних форм словникової роботи, а саме:

Дидактична гра “Дотепи”. Це самостійне читання всіх нових слів у парі “школяр+школяр” ---------класом, потім по черзі парами на час.

Дидактична гра “аукціон”. Хто запам’ятав найбільше нових слів?

Дидактична гра “Впіймай рибку”. На дочці зліва записано нові слова, справа – синоніми до них (відповіді). Завдання: з’єднати лінією пари.

Пропонування словникова робота корисна й потрібна Її слід вести систематично, тренуючи дітей свідомо читати й сприймати твори. Традиційними в класі Галини Василівни стали дні відкритих дверей, на які запрошуються батьки Це дає можливість дорослим краще пізнати дітей у процесі навчання, спілкування з товаришами. Завдання на таких заняттях, виховних заходах одержують усі і школярі, і їхні батьки. Успішність школяра майже основний показник його невдач і досягнень на протязі всього часу навчання. Висока успішність асоціюється у дорослих(батьків, вчителів) не тільки і не скільки зі здібностями, навчальною мотивацією чи ---- якостями, скільки з загальним благополуччям школяра.

Низька успішність, навпаки, сприймається як показник оприділених труднощів, неблагополуччя школяра. Видно цим посилюється велика кількість публікацій, які присвячені неуспішним, недисциплінованим школярам, і відсутність праць про добру успіваючих школярах і відмінниках.

Відмічається правда, що на--------------- взаємовідносинах дуже сказується на не самі результати навчальної діяльності, не сама неуспішність, а особистісні якості підлітка. Які характеризують його навчальну працю.

Дослідження по пробл6емі взаємовідносин в шкільному колективі будуються по одній, традиційній схемі. На початку в класі виділяється група найбільш успішних школярі, після цього дослідник намагається розчини фактори, які характеризують дану групу.Якщо таким фактором є спілкування, то робиться висновок про залежність статусу школяра від його спілкування, якщо успішність, то статус пов’язується з цим показником.

В справжньому дослідженні рухи смислової освіти вивчатись на прикладі відмінників, наприклад не дивлячись на приписування хорошим школярам позитивних якостей, їх реальний вплив на загально-групові норми дуже незначний. Так, в ІV класах тільки відмінники виказували незадовільність вимогами дорослих добре вчителя. В своїх відповідях на тест “Незакінчені речення” вони писали, що дорослі “забути, як вчитель самі, “вимагають неможливого”, “Не розуміють, що не все це -----“ і т.д. Інші школярі, особливо слабші, навпаки, відмічали, що “дорослі правильно роблять, заставляючи нас вчитися добре”, “вони бажають нам добра”, “Хочуть щоб ми більшого досягнули в житті” і т.д. Експеримент проведений в тих же класах, які пізніше, показав, що думки дітей змінились кардинально.