МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ФОНЕТИКИ І ГРАФІКИ
в якому знак (-) позначає м'якість приголосного перед го¬лосним.
Це завершальний етап опрацювання зазначеної теми.
Під час вивчення теми «Голосні звуки і позначення їх буквами» важливо запобігти помилкам, які є наслідком змішування звуків і букв.
Слід пам'ятати, що буква аж ніяк не може впливати на м'якість звука, оскільки звук сам по собі м'я¬кий (прислухайтесь: л'ак]). По-друге, буква — це лише графічний знак, який вживається на письмі, щоб передати (позначити) м'якість у даному випадку звука [л'] перед [а].
Оскільки в графічній системі ук¬раїнської мови найбільше розход¬жень між приголосними звуками і позначенням їх буквами, засво¬єння цієї теми необхідно проводи¬ти на основі спостережень за зву¬ками і їх буквеним позначенням.
В одних випадках слід вдаватися до прийому зіставлення звуків і букв (вимовляємо [шч] — пишемо букву щ (ща),
вимовляємо [дз], [дз'], [дж] — пишемо букви дз, дж), в ін¬ших — до заучування напам'ять слів, наприклад, тих, у яких вимовляється звук [г].
Для удосконалення умінь, одержаних протягом навчан¬ня у 1 класі щодо розрізнення твердих і м'яких приголос¬них, доцільними будуть спостереження за мовним апаратом під час артикулювання (вимовляння) твердих і м'яких при¬голосних: [л — л'], [н — н'], [т — т'], [д — д'] та звука [й].
Саме тут потрібними будуть завдання, спрямовані на класифікацію звуків за твердістю / м'якістю та диферен¬ціацію їх.Під час опрацювання теми «Тверді і м'які приголосні» учні мають удосконалити знання про способи позначення м'яких приголосних на письмі. Перший крок у цьому плані був зроблений, коли учні проводили спостереження за зву¬ковим значенням букв я, ю, є. Тепер же цей матеріал — в центрі уваги вчителя. Під час його опрацювання вчитель веде учнів від часткового звукового аналізу з метою виді¬лення твердих і м'яких приголосних у парах слів (лак — ляк) чи складів (Луша — Люда) до усвідомлення особли¬востей буквеного позначення м'яких звуків у складах з голосними [а], [у], [е], [й], [і].
Окремо учні вивчають теми «Позначення м'яких приголосних за допомогою м'якого знака» та «Позначення м'я¬кості приголосних перед о», їх опрацювання провадиться також на основі спостережень за вимовою м'яких приголос¬них звуків і їх буквеним позначенням.
Важливе значення для засвоєння цього матеріалу мати¬муть усні й письмові вправи, в основі яких лежать звуковий та звукобуквений аналіз.
У період навчання грамоти учні знайомились з м'яким знаком і тепер мають пригадати, для чого він уживається на письмі.
«Вживання м'якого знака перед буквою о» є, по суті, закріпленням знань про роль м'я¬кого знака на письмі.
З глухими і дзвінкими приголос¬ними діти практично ознайоми¬лись у період навчання грамоти. Зокрема, вони проводили спосте¬реження за вимовою парних дзвінких і глухих, спостеріга¬ли за смислорозрізнювальною роллю цих звуків (бабка — папка). Це був перший етап їх засвоєння.
Наступний етап відбувається під час опрацювання цієї теми у 2 класі.
З метою чіткого розмежування дзвінких і глухих при¬голосних у методичній літературі рекомендується вести спостереження за способом творення та участю голосу й шу¬му при вимові пар дзвінких і глухих. Для спостережень учні одержують завдання беззвучно артикулювати при¬голосні таких пар:
[д — т], [д' — т'], [б — п], [ж — ш], [з — с]-, [з' — с'], [дз- — ц] та ін.
Наступне завдання — простежити за участю голосу і шуму в процесі вимовляння зазначених пар звуків.