НОВЕ В ПЕДАГОГІЦІ

с) міцніше психологічне здоров’я дітей, соціальну компетентність і самоповагу.Найважливіші елементи кооперативного навчання: позитивна взаємозалежність, особистісна взаємодія, індивідуальна і групові підзвітність, розвиток навичок міжособистісного спілкування та спілкування у невеликих групах. Оптимальною вважають групу з 3-6 осіб. Групи з 2 осіб (пара) забезпечують високий рівень обміну інформацією і низький рівень розбіжності думок. Розбіжності думок складніше подолати у групах з парною кількістю членів. Найчастіше пару і групову роботу проводять на етапі застосування знань. Це може відбуватися одразу після викладу вчителем нового матеріалу, на початку нового уроку замість опитування. На спеціальному уроці, або бути частиною повторювально-узагальнюючого уроку.

Робота в парах (обличчям до обличчя, один – удвох – усі разом). Думати, працювати в парі, обмінюватися думками.

Магічні дрібнички

Учнів об’єднують у пари чи групи, а не розподіляють. Не треба говорити “правильна відповідь чи неправильна”, варто допомогти опанувати інформацію і прийняти власне рішення. Рішення учнів треба сприймати серйозно, треба слідувати за тим, щоб ніхто не залишився поз групою.

Як працювати в парах є різновидом роботи в малих групах. Ця форма роботи вможливлює набуття вміння і навичок співпраці, активного слухання, висловлювання, переконання, вироблення спільного рішення. Роботу в парі варто організувати так:

1.Разом прочитайте надане завдання й інформацію стосовно його виконання.

2.Визначте, хто говоритиме першим.

3.Викладіть свої думки та погляди на проблему по черзі.

4.Дійдіть спільної думки.

5.Визначте, хто представлятиме результати роботи класу, підготуйтеся до презентації.

Для ефективного спілкування у парах необхідно зважати на кілька моментів.

Зверніть увагу на:

-мову тіла: сідайте обличчям до того, з ким говорите, нахиляйтеся вперед, установіть контакт очима;

-допомагайте співрозмовнику говорити, використовуючи звуки та жести заохочення: кивок головою, доброзичлива посмішка, слова “так-так”;

-в разі потреби ставте уточнюючі запитання, які допомагають прояснити ситуацію, уточнити дещо з уже відомого. Наприклад: “Ти справді маєш на увазі, що ...?”

“Чи правильно я зрозуміла, що....?

-висловлюйтеся чітко, по суті справи, наведіть приклади, пояснюйте свої думки.

Запам’ятайте, чого не слід роботи під час активного слухання:

-Давати поради.

-Змінювати тему розмови.

-Давати оцінки особі, котра говорить.