В ПОШУКАХ СКАРБІВ

Видивляється у воду

На свою чарівну вроду (Калина)

Підводиться калинонька.

(Дівчинка у вінку із калини)

В-ль: Дітки, подивіться, а Калина наша весела, зовсім не сумна.

-Калинонько, чому ти не сумна, скоро ж настане холодна зима?

Калина:

Ой, навіщо мені листя,

Коли вже іде зима,

Скину я листочки

І засну

Буду спати, буду ждати

Сонце, радість, весну.

В-ль: Тепер, діточки, зрозуміли, що кожна прекрасна у році пора.

Що добре, навіть коли дощик іде,

Він землю напоює, життя їй дає,

І навіть похмурі і хмарнії дні

Бувають не дуже такі і сумні

Листочка: А ще пограйте зі мною в гру “Так, ні”,

-Риба плаває?

-Заєць літає?

-Хлопчик їсть хліб?

-У холодильнику гріють суп?

-Холодна зима?

-Колесо квадратне?