Навчальна співпраця в групах як форма роботи

У цьому переліку ролей особливе місце займає головуючий (спікер), який відповідає за те, щоб усі члени групи розуміли зміст завдання і прове¬дені у групі дії.

5. Роз'яснення учням критеріїв оцінки якості виконаної ними ро¬боти. До початку заняття учням повинні бути відомі критерії оцінки їхньої праці.

Для результативної роботи групи рекомендуємо ознайомити учнів з пам'яткою щодо роботи в групі:

> надавати можливість кожному висловитися, як, на його думку, потрі¬бно виконувати завдання;

> переконатися, що кожен член групи засвоїв матеріал заняття, який потрібен для подальшої роботи;> упевнитися в тому, що всі познайомилися з досліджуваним матеріа¬лом і прийшли до спільної думки щодо очікуваних висновків;

> залучити до роботи всіх членів групи;

> уважно вислуховувати думку кожного члена групи;

> не змінювати своєї думки, крім тих випадків, коли будуть представ¬лені переконливі докази (правило підпорядкування думці більшості не сприяє одержанню знань);

> критикувати погляди, а не людей, які їх викладають. Наприкінці уроку учні спільно з учителем узагальнюють результати групової роботи.

Ігри при вивченні географії

У нашій мові звичними стали вирази: «він на¬вчається із цікавістю», «зацікавити», «вихован¬ня зацікавленості знаннями»,

Для формування і розвитку пізнавального інтересу шко¬лярів у процесі навчання існує багато різноманітних за¬собів, серед яких не останнє місце займає захоплення. Цікаві захоплення та завдання, різноманітні вікторини та вечори, розвиваючі та пізнавальні ігри і багато Інших спо¬собів допомагають вчителю географії зробити свій пред¬мет цікавим для учнів.

Відомо, що під час гри діти проявляють фантазію, спос¬тережливість, винахідливість, навчаються швидко і логічно мислити. У груповій грі майже завжди є елемент змагання (хто швидше, правильніше відповість, хто більше знає), а значить присутні й сила волі, наполег¬ливість, увага. У кожній парній грі є перш за все робоча си¬туація і робота думки.

(А.С. Макаренко)

У пізнавальній географічній грі вміння застосовувати от¬римані раніше знання, навики користування додатковою та словниковими літературами. А головне — у ході гри учні отримують задоволення. Позитивні емоції проявля¬ються на кращому засвоєнні навчального матеріалу, впли¬вають на розвиток особистості дитини в цілому. От чому гра може стати засобом різнобічного розвитку учня, його здібностей.

Але при цьому не слід забувати, що гра завжди «вільна». Відповідно, учителю знадобляться весь його такт, терпимість, вміння та знання в організації та керівництві грою. Інакше результати її будуть прямо про¬тилежні до тих, які чекають. Конкретніше, не допустимо вводити одразу ж важкі ігри, потрібно починати з більш легких.

Грати в пізнавальні ігри треба навчитись. Наприклад, якщо запропонувати учням пограти в лото (топографічне, метеорологічне, картографічне), то для першого знайом¬ства з цією грою необхідно мати декілька карточок з умов¬ними знаками, які зустрічаються найчастіше, і лише після того, як діти звикнуть користуватися ними і з'ясовують для себе правила гри, можна використовувати карточки, на яких є маловідомі та невідомі умовні знаки. Тільки тоді й виникне в учнів бажання подолати незнання, знайти і за¬пам'ятати те, що невідомо. Якщо в наявності є лото і доміно з однієї теми, наприклад «топографічне доміно», то потрібно спочатку навчити дітей гри в лото, тому що гра в доміно складніша. Мета географічної гри перш за все — навчальна: закріпити вміння читати карти, вміння викори¬стовувати отримані знання, різноманітну додаткову інфор¬мацію, викликати бажання навчатися, зацікавити предме¬том географії.