Навчання орфографії в сучасних умовах

• «Не з іменниками»: не скрута, а розкіш, неправда;

• «Написання разом і окремо прикметників вищого і найвищого ступенів»: щонайзручніший, найбільш вірогідний;

• «Не з прикметниками»: неговіркий, немічний; не да¬лекий, а близький;

• «Написання разом і через дефіс складних прикметників»: народнопісенний, кисло-солодкий, але жов¬тогарячий;

• «Написання разом порядкових числівників на -со¬тий, -тисячний, -мільйонний, -мільярдний»: чотирьох¬сотий, семимільйонний;

• «Написання через дефіс префіксів казна-, хтоз-на-, будь-, суфікса -небудь у займенниках»: казна-хто, будь-що, який-небудь;

• «Ні із займенниками»: нікого, ні в кому і т. ін.

Правиловивідна мотивація орфограмВ умовах інтерферованого мовленнєвого середовища ускладнюється процес формування в учнів умінь застосо¬вувати набуті знання на практиці. Нерідко школярі виявля¬ють безпорадність перед деформованим образом слова. У зв'язку з цим вважаємо за потрібне використовувати на уроках української мови алгоритмічний припис вибору орфографічного правила, складений у відповідності з роз¬робленими в методиці положеннями про алгоритм як сис¬тему розумових операцій, виконання яких призводить до неправильних висновків:

1. Встанови сферу використання контрольного слова (загальновживане, діалектне чи таке, що зазнало інтерферуючого впливу спорідненої мови).

2. Добери літературний відповідник аналізованому слову і шляхом артикуляційних вправлянь відтвори його нормативне звучання.

3. Зістав звуковий склад слова з його графічним відображенням.

4. Визнач, до якої частини мови належить аналізоване слово.

5. Віднайди в ньому орфограми за характерними їм оз¬наками (наявністю букв на позначення ненаголошених го¬лосних чи сумнівних приголосних звуків, певних частин слова, граматичних форм тощо)

6. З'ясуй назву виявленої орфограми.

7. Обгрунтуй правильність написання відповідним пра¬вилом.

Орфографічні правила складаються з лінгвістичних міркувань про закономірності українського правопису і на¬станов, що зводяться до лаконічних інструкцій, як віднайти спосіб перевірки правильності написань. Після визначен¬ня орфограми і з'ясування її назви учень може знайти правиловідповідні докази, якщо його навчальна діяльність буде спрямована на:

• відшукання правила в шкільному підручнику або його пригадування;

• осмислення змісту теоретичного положення;

• з'ясування умов вибору правильного написання;

• встановлення співвідношень між теоретичним вик¬ладом правописного матеріалу і вибраним написанням;

• добір власних прикладів на визначене орфографічне правило.