Антропологічний аспект як сучасний підхід у формуванні професійно – педагогічної готовності в системі самовиховання майбутнього вчителя

І.А. Зязюн наголошує, що система самовиховання має взаємопов’язані етапи:

1. самопізнання;

2. планування роботи над собою;

3. реалізація програми;

4. контроль;

Ми підтримуємо цю думку. Слід відзначити, що самовиховання – це ще й виховання волі, почуттів, а самоконтроль виступає як регулювання особистістю, її поведінки, мотивів, спонукань, складова система моральних відносин суспільства. Перемога над собою, переборення душевних лінощів, придбання звички до постійної праці - дуже важливі фактори ефективності самовиховання, але не єдині. Творчий підхід до самовиховання – це вірний спосіб швидкого та ефективного духовного росту особистості.

Організація професійного самовиховання, як особливої системи дій педагогів вищих навчальних закладів пов’язана із її розглядом у плані цільового призначення. Роль у цільовому орієнтирі самовиховних зусиль студента відіграє його професійна готовність до самостійної праці, як складна цілісна якість фахівця – педагога. Розгляд феномену цієї якості крізь призму антропологічного підходу до неї дозволяє стверджувати, що професійна готовність до педагогічної діяльності представляє собою цілісну, інтегральну та динамічну множину взаємопов’язаних компонентів. Мова йде про систему, що визначається, як заданою метою особистісно зорієнтованого виховання й умовами її реалізації, так і особистістю фахівця – суб’єкта педагогічної діяльності, психологічним і практичним забезпеченням його активності у напрямку використання зовнішніх умов та удосконалення особистого фахового потенціалу в інтересах неперервного розвитку особистості.Під професійно-педагогічною готовністю студента ми розуміємо інтегративну особистісну якість та істотну передумову ефективності діяльності після закінчення ПВНЗ. Професійно-педагогічна готовність (ППГ) допомагає молодому спеціалісту успішно виконувати свої обов’язки, правильно застосовувати знання, досвід, зберігати самоконтроль і знаходити своєчасно оптимальні рішення в складних непередбачених педагогічних ситуаціях. ППГ може виступати як професійно важлива якість особистості вчителя, яка є складним психологічним утворенням і має такі компоненти: мотиваційний, орієнтацій ний, операційний, вольовий і оцінний.

Система професійно-педагогічної готовності випускників ВНЗ включає взаємопов’язані компоненти, а саме:

1. психологічна готовність;

2. практична готовність до виконання педагогічної діяльності;

3. готовність до подальшого удосконалення себе як спеціаліста, фахівця.

До складу структурних компонентів психологічної готовності можна віднести такі, як:

а) наявність установки на професіоналізм;

б) усвідомлена потреба студента в оволодінні комплексом ПВЯ (про- фесійно важливі якості);

в) розуміння самого себе, як творчої людини – фахівця в активній формі;

г) стійкі, важливі для здійснення педагогічної діяльності особливості пізнавальних, вольових та емоційних процесів;

д) адекватні вимогам педагогічної праці здібності, темперамент, риси характеру;

ж) психологічна спрямованість професійної свідомості студента.