Проблема навчання обдарованих дітей. Неуспішність учнів і шляхи її подолання

Причини відставання у навчанні поділяють на такі гру¬пи: 1) недоліки фізичного та психічного розвитку (слабке здоров'я, нерозвинута пам'ять і мислення, відсутність на¬вичок навчальної праці); 2) недостатній рівень вихованості (відсутність інтересу до навчання, слабка сила волі, недис¬циплінованість, відсутність почуття обов'язку і відповідаль¬ності); 3) недоліки в діяльності школи (відсутність у класі атмосфери поваги до знань, недоліки в методиці викладан¬ня, недостатня організація індивідуальної та самостійної ро¬боти учнів, байдужість і слабка підготовка вчителя); 4) не¬гативний вплив атмосфери в сім'ї (низький матеріальний рівень життя сім'ї, негативне ставлення батьків до школи, відрив дітей від навчальної праці та ін.).

Дослідження переконують, що ці причини по-різному впливають на хлопців і дівчат. Так, серед невстигаючих майже 80% хлопців і 20% дівчат. Слабке здоров'я є голов¬ною причиною неуспішності у хлопців удвічі рідше, ніж у дівчат. Недостатній рівень вихованості в хлопців трап¬ляється втричі частіше, ніж у дівчат.

Залежно від виду відставання у навчанні проводять відповідну навчальну роботу з учнями щодо його усунен¬ня. Подоланню епізодичного відставання сприяють: консультації з питань раціоналізації навчальної праці; по¬силення контролю за щоденною працею учнів; своєчасне реагування на окремі факти відставання, виявлення їх причин і вжиття оперативних заходів щодо їх усунення; індивідуальні завдання з вивчення пропущеного; контроль за виконанням заданого. Для подолання стійкого відста¬вання з одного предмета чи предметів одного профілю не¬обхідні: вдосконалення методики викладання предмета; доступне розкриття навчального матеріалу, розвиток мис¬лення учнів; диференціювання завдань з усунення прога¬лин у знаннях; спеціальне повторення недостатньо засво¬єних тем; заходи, спрямовані на розвиток інтересу до нав¬чального предмета. Щоб подолати стійке і широкопрофільне відставання учнів, слід: вживати заходів щодо усунення епізодичного і часткового відставання; координувати дії всіх учителів з предметів, з яких учень не встигає.

У процесі подолання неуспішності загалом усувають прогалини в знаннях та навичках самостійної навчальної праці; розвивають в учнів увагу, уяву, пам'ять, мислення; долають негативне ставлення до навчання і виховують інтерес до знань; усувають зовнішні чинники, що призвели до неуспішності.

Один із шляхів подолання неуспішності — додаткові заняття з невстигаючими учнями. Такі заняття переважно індивідуальні, але іноді їх проводять з групою 3—5 учнів, які мають ті самі недоліки в знаннях. Більшість додатко¬вих занять добровільні, але в окремих випадках вони є обов'язковими, їх проводять за призначенням вчителя. Для організації цих занять необхідно виявити причини неуспішність учнів, встановити, чого не знає кожен з них, детально продумати розклад занять, що повинен відпові¬дати вимогам шкільної гігієни і не переобтяжувати учнів заняттями. Додаткові заняття недоцільно проводити одра¬зу по закінченні уроків.

Із самого початку організації занять з невстигаючим учнем украй важливо завоювати його довіру, переконати в тому, що єдиною метою занять є допомога у навчанні, і таким чином пробудити в ньому віру у власні сили, бажан¬ня працювати якнайкраще.

Методи і прийоми занять з такими учнями повинні бу¬ти різноманітними і водночас суто індивідуальними.

З учнями, які повільно засвоюють суть матеріалу, не відразу знаходять спосіб розв'язання задач, працюють більше, повільнішими темпами. Перевіряючи виконане завдання, від учня вимагають пояснення, просять розка¬зати правило, навести відповідний приклад. З часом педа¬гог пропонує новий вид роботи з поступовим ускладнен¬ням її від заняття до заняття.

Підсумок додаткових занять підводять після усунення відставання.Подоланню неуспішності сприяють орієнтування педа¬гогічного колективу на її профілактику, диференційова¬ний підхід до учнів, концентрування уваги на вдоскона¬ленні методики викладання складних предметів, система¬тичне вивчення реальних навчальних можливостей учнів, ознайомлення вчителів з методикою подолання неуспіш¬ності, єдність їх дій, забезпечення внутрішкільного кон¬тролю за станом роботи з невстигаючими учнями.

Вирішальним у запобіганні й подоланні неуспішності учнів є належна підготовка вчителя до такого виду діяль¬ності. Для цього він зобов'язаний: усвідомити державну значущість цієї проблеми; уміти встановити «діагноз за¬хворювання» — причини неуспішності в кожному кон¬кретному випадку; володіти методикою навчання таких учнів; підходити до них з «оптимістичною гіпотезою»; ви¬являти терплячість, доброзичливість.

Певну роль у подоланні неуспішності школярів відігра¬ють класи вирівнювання, укомплектовані на базі однієї або кількох початкових шкіл мікрорайону з дітей, які на час вступу до школи виявилися непідготовленими до сис¬тематичного навчання у звичайних умовах, а також з чис¬ла невстигаючих з основних предметів учнів першого і другого класів. У них спостерігаються затримка розвитку сприймання і мислення, послаблення пам'яті, нестійка увага, проте не настільки, щоб віднести їх до категорії де¬фективних. Такі діти потребують посиленої уваги, особли¬вих зусиль. За два-три роки інтенсивної роботи вчителя вони «вирівнюються» у знаннях зі своїми однолітками із звичайних класів і можуть разом з ними успішно продов¬жувати навчання в середній школі.