Суть і основні види контролю успішності учнів
Процес навчання в школі спрямований на вирішення навчально-виховних завдань, кожне з яких характеризу¬ється дидактичною завершеністю. Обов'язковим компо¬нентом цього процесу є контроль знань, умінь та навичок, тобто перевірка його результативності.
Головна мета контролю як дидактичного засобу управ¬ління навчанням — забезпечення його ефективності при¬веденням до системи знань, умінь, навичок учнів, само¬стійного застосування здобутих знань на практиці, стиму¬лювання навчальної діяльності учнів, формування у них прагнення до самоосвіти.
Контроль знань учнів складається з: перевірки — вияв¬лення рівня знань, умінь та навичок; оцінки — вимірюван¬ня рівня знань, умінь і навичок; обліку — фіксування ре¬зультатів у вигляді оцінок у класному журналі, щоденни¬ку учня, відомостях. За допомогою контролю в процесі нав¬чання розв'язують низку завдань: виявлення готовності учнів до сприйняття, усвідомлення і засвоєння нових знань; отримання Інформації про характер самостійної роботи у процесі навчання; визначення ефективності організаційних форм, методів і засобів навчання; виявлення ступеня пра¬вильності, обсягу і глибини засвоєних учнями знань, умінь та навичок. Ці та інші завдання визначають зміст контро¬лю, який змінюється із зміною дидактичних завдань.
Контроль виконує такі функції: а) освітню (навчаль¬ну), суть якої в тому, що вона є корисною для всього кла¬су. Слухаючи змістовну відповідь товариша, учні звіряють з нею свої знання, ставлять запитання, доповнюють її, що сприяє повторенню та систематизації знань усіх учнів. Ос¬вітнє значення для учнів має й те, що вони слухають до¬повнення вчителем неповних відповідей учнів. Освітня функція чітко виявляється також у тому, що учень, який відповідає перед класом, повторює вивчений матеріал, ви¬конує практичні завдання, закріплюючи знання, вміння і навички, краще усвідомлює навчальний матеріал; б) ви¬ховну, яка виходить з того, що очікування перевірки спо¬нукає учня регулярно готувати уроки. Крім того, перевір¬ка і оцінювання знань допомагають учневі самому оціни¬ти свої знання і здібності: одні позбуваються зайвої само¬впевненості та самозаспокоєння, другі починають усвідомлювати свої труднощі, треті починають відчувати впевненість у власних силах. Все це сприяє формуванню позитивного ставлення учнів до навчання; в) розвиваю¬чу — в процесі навчання в учнів розвивається логічне мис¬лення, зокрема вміння аналізу і синтезу, порівняння І уза¬гальнення, абстрагування і конкретизації, класифікації та систематизації, мислительна діяльність, мовлення, па¬м'ять, уява, увага; г) діагностичну — у процесі контролю виявляють успіхи та недоліки в знаннях, уміннях і навич¬ках учнів, встановлюють причини і шляхи їх усунення, визначають заходи, спрямовані на поліпшення успішності; ґ) стимулюючу — схвалення успіхів учня сприяє розвит¬ку в нього спонукальних мотивів до навчання; д) оціню¬вальну — об'єктивна оцінка знань, умінь і навичок учнів сприяє кращому навчанню; е) управлінську — на основі контролю визначається стан успішності учнів, що дає змогу запобігти неуспішності або подолати її. В цьому разі вчи¬тель коригує і свою власну діяльність — змінює методику викладання, вдосконалює навчальну діяльність учнів.
За місцем у навчальному процесі розрізняють поперед¬ній, поточний, періодичний, підсумковий види контролю.
Попередній контроль здійснюють переважно з діагно¬стичною метою перед вивченням нової теми або на початку уроку, семестру для з'ясування загального рівня підготов¬ки учнів з предмета, щоб намітити організацію їх навчаль¬но-пізнавальної діяльності.
Поточний контроль використовують у повсякденній навчальній роботі. Він полягає в систематичному спостере¬женні вчителя за навчальною діяльністю учнів на уроці.
Мета такого контролю — отримання оперативних даних про рівень знань учнів і якість навчальної роботи на уроці та вирішення завдань управління навчальним процесом.
Періодичний (тематичний) контроль передбачає вияв¬лення й оцінку знань та умінь учнів, засвоєних на кількох попередніх уроках, з метою визначення, наскільки успіш¬но вони володіють системою знань, чи відповідають ці знання програмі. Різновидом періодичного є тематичний контроль, що полягає у перевірці та оцінюванні знань уч¬нів з кожної теми і спрямований на те, щоб кожен учень належно засвоїв кожну тему. Така система дає змогу усу¬нути елементи випадковості при виведенні підсумкових оцінок, що трапляється, коли вчитель орієнтується лише на поточний контроль.При тематичному опитуванні перед початком вивчення чергової теми усі учні мають бути ознайомлені з трива¬лістю вивчення теми (кількість занять); кількістю і тема¬тикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; питаннями, що виносяться на атестацію, якщо атестація проводиться в усно-письмовій формі, або орієнтованим завданням (задачами) тощо; терміном і формою проведен¬ня тематичної атестації; умовами оцінювання. Якщо те¬мою передбачено виконання учнями практичних, лабора¬торних робіт та інших обов'язкових практичних завдань, то їхнє виконання є обов'язковою умовою допуску учнів до тематичної атестації.