Проблема аналізу й оцінки навчальної діяльності учнів
Підсумковим видом контролю є екзамен. Відповідно до Інструкції про екзамени, переведення та випуск учнів за¬гальноосвітніх навчально-виховних закладів України за курс неповної загальної середньої освіти складають екза¬мени з української мови, математики, біології, географії, іноземної мови або однієї з гуманітарних дисциплін за ви¬бором учнів; за курс повної загальної середньої освіти — з української мови і літератури, історії України і трьох предметів за вибором учнів.
Екзамени проводять відповідно до розкладу, в якому передбачено час на самостійну підготовку і на консуль¬тації. Розклад випускних екзаменів визначає Міністерство освіти і науки України.
Письмовий екзамен складає весь клас одночасно. Зміст контрольних завдань для письмового випускного екзаме¬ну складає Міністерство освіти і науки України, а для пе¬ревідних — педагоги школи. Усні екзамени проводять за білетами, які заздалегідь публікують у педагогічній пре¬сі. Приймають екзамени вчителі, які викладали ці нав¬чальні предмети. На екзамені, крім екзаменатора, присут¬ній асистент. Випускні екзамени приймає атестаційна ко¬місія.
Для підготовки та успішного складання екзаменів необ¬хідно, щоб: учні сумлінно впродовж навчального року пра¬цювали над засвоєнням навчального матеріалу; розклад складання екзаменів передбачав достатньо часу для повто¬рення та систематизації навчального матеріалу, засвоєння якого підлягає контролю; учні були проінструктовані що¬до організації самостійної підготовки до екзамену з кожно¬го предмета; батьки учнів були ознайомлені з правилами поведінки у цей відповідальний для їх дітей період.
Учні перевідних і випускних класів середніх загально¬освітніх навчально-виховних закладів звільняються від пе¬ревідних і випускних екзаменів за станом здоров'я згідно з Переліком захворювань, в тому числі ті, які проживають чи проживали у зонах безумовного або гарантованого доб¬ровільного відселення у зв'язку з аварією на Чорнобильсь¬кій АЕС. Звільнення учнів за станом здоров'я від уроків праці та фізичної культури не може бути підставою для звільнення їх від екзаменів.Від перевідних і випускних екзаменів звільняються уч¬ні загальноосвітніх санаторних шкіл-інтернатів для хво¬рих дітей на період перебування їх у цих закладах, шкіл-ін¬тернатів для дітей з церебральним паралічем І наслідками поліомієліту, тяжкими порушеннями мовлення, затрим¬кою психічного розвитку, глухих і зі слабким слухом, слі¬пих і зі слабким зором, а також учні вечірніх (змінних) спеціальних шкіл для сліпих і зі слабким зором, глухих і зі слабким слухом, а також жінки — учениці вечірніх (змінних) і заочних шкіл, які перебувають у відпустці на час вагітності та догляду за дитиною.
Зарубіжна практика контролю успішності учнів
У зарубіжних країнах для перевірки й оцінювання знань учнів використовують різноманітні тести. За фор¬мою ці тести складають таким чином, щоб учень міг виб¬рати варіант відповіді з пропонованих, а саме: написання дуже короткої відповіді, вписування пропущеного слова, дописування пропущених букв та ін. Тести друкують у ви¬гляді окремих збірників, вони також можуть входити до комплекту навчально-дидактичних матеріалів з окремої навчальної дисципліни й видаватися разом з підручником. Усну перевірку багато педагогів вважають лише допоміж¬ним засобом контролю сумлінності учня в процесі навчан¬ня і оцінки за неї майже ніколи не виставляють.
Система оцінювання знань у різних країнах має свої особливості. Наприклад, 100-бальна система підсумовуван¬ня очок, якими окремо оцінюють завдання різної склад¬ності: легкі — 5, важчі — 20 очок та ін. Цікавою є систе¬ма оцінювання знань у Німеччині. Найвища оцінка — 1, найнижча — 6. Кожній оцінці відповідає певна кількість балів з урахуванням так званої тенденції оцінки. Наприк¬лад, бали 15, 14, 13 відповідають відмінній оцінці «1»; 12, 11, 10 — «2»; 9,8, 7 — «З»; 6, 5, 4 — «4»; 3, 2, 1 — «5»; О балів сигналізує про цілковиту відсутність знань з пред¬мета і означає оцінку «6». Під час атестації учнів оцінки виставляють лише в балах.
У школах США великого значення надають інформу¬ванню учнів про їхні успіхи в навчанні, можливості порів¬няти свою роботу з роботою однокласників, розкривши за¬гальну картину розподілу виставлених (за тестуванням) оцінок. Кожен учень може переконатися, до якої категорії потрапляють результати виконаного ним тесту. Наприклад: 90—100 балів — 3 учні; 80—89 — 7 учнів; 70—79 — 16 учнів; 60—69 — 2 учні; 50—59 — 1 учень (всього у кла¬сі 29 учнів). Такий розподіл оцінок за категоріями демон¬струє учневі його становище порівняно з іншими. Ця кар¬тина може бути детальнішою і кориснішою для учнів, як¬що оперувати інтервалами в п'ять, а не в десять балів. Се¬редній бал можна виводити кожному учневі за тиждень чи за Інший період. Відтак на дошці розподіляють «середні» оцінки всього класу. Таким чином, кожен учень має чіт¬ке уявлення про свою успішність порівняно з іншими.