Проблема аналізу й оцінки навчальної діяльності учнів

Об'єктом оцінювання навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, досвід творчої діяльності учнів, досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколиш¬ньої дійсності.

Успіхи навчально-пізнавальної діяльності учнів харак¬теризуються кількісними та якісними показниками, що виражаються й фіксуються в оцінці успішності.

Під оцінкою успішності учнів розуміють систему пев¬них показників, які відображають їх об'єктивні знання, уміння та навички.

Оцінювання знань — визначення й вираження в умовних одини¬цях (балах), а також в оціночних судженнях учителя знань, умінь та навичок учнів відповідно до вимог шкільних програм.

В. Сухомлинський вважав, що «найголовніше заохо¬чення і найсильніше (та не завжди дійове) покарання в пе¬дагогічній практиці — оцінка. Це найгостріший інстру¬мент, використання якого потребує величезного вміння і культури».

З метою забезпечення об'єктивного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів вводиться 12-бальна шкала, побудована за принципом урахування особистих досягнень учнів.

При визначенні навчальних досягнень учнів аналізу підлягають:

— характеристики відповіді учня: елементарна, фраг¬ментарна, неповна, повна, логічна, доказова, обґрунто¬вана, творча;

— якість знань, правильність, повнота, осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міцність;

— ступінь сформованості загальнонавчальних та пред¬метних умінь і навичок;

— рівень оволодіння розумовими операціями: вміння

аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

— досвід творчої діяльності (вміння виявляти пробле¬ми, формулювати гіпотези, розв'язувати проблеми);

— самостійність оцінних суджень.

На основі цих орієнтирів виділяється чотири рівні навчальних досягнень учнів, які характеризуються таки¬ми показниками:

І рівень — початковий. Відповідь учня при відтворенні навчального матеріалу — елементарна, фрагментарна, зумовлюється початковими уявленнями про предмет вив¬чення;

II рівень — середній. Учень відтворює основний нав¬чальний матеріал, здатний розв'язувати завдання за зраз¬ком, володіє елементарними вміннями навчальної діяль¬ності;

III рівень — достатній. Учень знає істотні ознаки по¬нять, явищ, закономірностей, зв'язків між ними, а також самостійно засвоює знання в стандартних ситуаціях, воло¬діє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня повна, правильна, логічна, обґрунтована, хоча їй і бракує власних суджень. Він здатний самостійно здійснювати основні види нав¬чальної діяльності;

IV рівень — високий. Знання учня є глибокими, міц¬ними, узагальненими, системними; учень вміє застосо¬вувати знання творчо, його навчальна діяльність має до¬слідницький характер, позначена вмінням самостійно оці-нюватирізноманітні життєві ситуації, явища, факти, ви¬являти І відстоювати особисту позицію.