Закономірності та принципи навчання

Міцнішому засвоєнню змісту навчального матеріалу сприяє систематичніше організовано пряме й відстрочене повторення цього змісту та його введення в систему вже засвоєного раніше змісту.

Опанування учнями складними способами діяльності залежить від успішного оволодіння попередніми простими видами діяльності, що входять до складного способу, і від готовності учнів визначати ситуацію, в якій ці дії можуть бути використані.

Рівень і якість засвоєння за рівних умов (пам'ять, здіб¬ності) залежить від урахування вчителем ступеня значу¬щості для учнів засвоюваного змісту.

Використання вчителем варіативних завдань, що пе¬редбачають застосування засвоюваних знань в істотних для учнів ситуаціях, сприяє формуванню готовності до пе¬ренесення засвоєних знань і пов'язаних з ними дій у но¬ву ситуацію.

У навчальному процесі виявляються й такі закономір¬ності: методи, форми і засоби навчання залежать від йо¬го змісту і завдань; взаємозв'язок компонентів процесу навчання забезпечує міцні, усвідомлені й ефективні ре¬зультати навчання, розвитку та виховання.

Характеристика основних принципів навчання

Принципи навчання (дидактичні принципи) — основні положен¬ня, що визначають зміст, організаційні форми та методи навчаль¬ної роботи школи.Принцип навчання, відображаючи якийсь один істот¬ний аспект процесу навчання, стає підґрунтям для форму¬лювання правил навчання.

Правила навчання залежать від принципу навчання, конкретизують його, підпорядковуються йому і сприяють його реалізації. Вони мають чітко окреслений характер практичних вказівок, якими користуються в конкретній навчальній ситуації.

Процес розвитку педагогічної науки позначений різ¬ним обґрунтуванням системи дидактичних принципів і трактування окремих з них. Першу спробу створення цілісної системи принципів навчання здійснив Я.-А. Ко-менський. Його система принципів спирається на принцип природовідповідності: у навчанні та вихованні слід врахо¬вувати природні, вікові та психологічні особливості дітей. Оскільки природа розвивається поступово, у навчанні не¬обхідно дотримуватися принципу послідовності, поступо¬вості й систематичності. Один з найважливіших його принципів — наочність: кожен учитель повинен домагати¬ся, щоб учні все сприймали чуттям.

Ф.-В.-А. Дістервег, прагнучи розкрити дидактичні принципи і правила якомога конкретніше, розглядав їх як вимоги до змісту навчання, до вчителя й учнів.

Цінними теоретичними положеннями, що збагатили систему принципів навчання та їх трактування, багата пе¬дагогічна спадщина К. Ушинського. Він обстоював думки, що в навчанні слід враховувати: зміст і дозування навчаль¬ного матеріалу, посильність його для учнів, послідовність вивчення, розвиток свідомості, діяльності й активності уч¬нів, міцність засвоєння знань, виховуюче навчання та ін. Заслуга Ушинського полягає в тому, що дидактичні прин¬ципи він розглядав у тісному зв'язку з формами й мето¬дами навчання.

Хоча Коменський, Дістервег, Ушинський та інші педа¬гоги минулого висунули й обстоювали основні положення систематичності, доступності, наочності, провідної ролі вчителя, активності та свідомості учнів, не вони є їх від¬кривачами. Ці положення свого часу з'явилися як резуль¬тат педагогічного досвіду. Заслуга класиків педагогіки в тому, що вони об'єднали розрізнені положення в систему, намагались обґрунтувати їх і поширити.

Сучасна дидактика розглядає такі принципи навчання:

Принцип науковості. Його сутність — усі факти, знан¬ня, положення і закони, що вивчаються, повинні бути нау¬ково правильні, так само як і спосіб обґрунтування поло¬жень і законів та формування понять у процесі навчання. Реалізація цього принципу передбачає вивчення системи важливих наукових положень і використання у навчанні методів, близьких до тих, якими послуговується певна наука. Він вимагає: розкриття причинно-наслідкових зв'язків явищ, процесів, подій; проникнення в сутність явищ і подій; демонстрації могутності досягнень людських знань і науки та ознайомлення з методами науки, пізнання; розкриття історії розвитку науки, боротьби тенденцій; орієнтації на міждисциплінарні наукові зв'язки.