Основні завдання інформаційно-технологічної підсистеми дистанційного навчання в системі підвищення кваліфікації державних службовців.

Для побудови демократичної правової держави, розв’язання складних соціальне економічних та політичних завдань, що стоять перед державною службою необхідно мати високо кваліфіковані кадри державних службовців на всіх рівня) державного управління та місцевого самоврядування по всій території України. Не це вказує, зокрема, Указ Президента України від 9 січня 1999 року "Про навчання голів районних підрозділів державних адміністрацій та їх заступників". Інформація яку необхідно враховувати керівним працівникам всіх рівнів для прийняття рішень швидко змінюється, що викликано новими умовами господарювання, ринковою економікою та реформою державного управління. Необхідність підтримувати на належному рівні кваліфікацію кадрів в цих умовах призводить до нагальної потреби в постійному підвищенні кваліфікації великої кількості людей у всіх регіонах України.

При використанні традиційних методів, засобів і форм навчання це вимагає значної кількості додаткових висококваліфікованих викладацьких кадрів, збільшення кількості навчальних закладів з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і збільшенню їх навчальних потужностей, частих та тривалих відривах від роботи керівних працівників державної служби. Все це - час та кошти, яких дуже не вистачає нашій країні. В той же час Україна не може собі дозволити утримувати на відповідальних посадах людей, професійний рівень яких не відповідає вимогам часу.

Вихід з цього, на перший погляд, замкненого кола є. Це перехід на новий виток спіралі, на якісно новий рівень очно-заочного навчання - дистанційну освіту. Роботи в цьому напрямку активно ведуться в усіх розвинутих країнах світу. Дистанційну освіту умовно поділяють на Case-технологію (з використанням переважно паперових носіїв та традиційної поштової пересилки) та мережеву технологію (з використанням Internet-технологій). Використання мережевої технології дистанційного навчання, тобто нових інформаційних та комунікаційних технологій, технології Internet має вирішити проблеми, пов’язані з неможливістю донести викладацьку майстерність досвідчених фахівців до кожного державного службовця в кожному підрозділі державної служби в Україні.

Система дистанційної освіти є версією тієї системи, що зараз зветься заочним навчанням або, якщо говорити точніше, це - заочне навчання на новому етапі розвитку, хоч різниця між ними досить відчутна. Дистанційне навчання дало змогу наблизити процес заочного навчання до рівня стаціонарного завдяки бурхливому розвитку інформаційних технологій, побудованих на використанні персональних комп ютерів і телекомунікацій, відео- і аудіотехніки, засобів Multimedia, космічного та оптоволоконного зв’язку.

Існуюча система закладів підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців може стати базою для апробації і поступового використання засобів нових інформаційних технологій в освіті. Виходячи з цього дистанційне навчання повинно базуватися на тому, що є корисного в методиці заочного навчання. В комплексі з найновішими технічними засобами комунікації обробки інформації, досвідом країн далекого і ближнього зарубіжжя, дистанційне навчання допоможе нам вийти на якісно новий рівень підготовки спеціалістів значно збільшити їх кількість та, за рахунок виключення витрат на дорогу проживання, додаткові навчальні приміщення для слухачів тощо, зменшити питомі витрати на навчання.

Створення системи дистанційного навчання в мережі закладів підвищенню кваліфікації державних службовців складається із створення двох рівноважливих підсистем:

1.Педагогіко-психологічна підсистема, що складається з сукупності навчальних модулів з дисциплін, що мають вивчатися державними службовцями, тестів навчальних засобів та методичних і довідникових матеріалів для використання в роботі та самонавчанні;

2. Інформаційно-технологічна підсистема забезпечення дистанційної освіти, ще складається з інформаційно-комунікаційної комп’ютерної мережі закладів підвищення кваліфікації державних службовців та програмно-технічних засобів (АРМ) для навчання в діалоговому режимі, поточного контролю за засвоєнням інформації та дистанційної здачі проміжних іспитів та заліків.Передусім необхідно відмітити, що педагогіко-психологічна підсистема не є тільки сукупністю навчально-методичних матеріалів. Існує розповсюджена помилка, нібито достатньо створити електронні аналоги курсів, що викладаються і їх сукупність на WWW сервері даватиме змогу проводити навчання в мережевій дистанційній формі. Це значною мірою не так. Така сукупність є лише аналогом електронної бібліотеки, але бібліотека це лише один з підрозділів навчального закладу. Отже необхідно створити служби організації навчального процесу та методики їх роботи в мережі в процесі обслуговування навчального процесу. Крім того виникає велика кількість питань з використання інтелектуального потенціалу професорсько-викладацького складу в мережевому навчальному процесі. Більшість викладачів достатньо далекі від обчислювальної техніки та мережевих технологій і розраховувати на швидке засвоєння ними цих технологій не доводиться. Це лише частина проблем з якими доведеться зіткнутися при створенні Системи дистанційного навчання державних службовців.