Комунікативна атака

Паузи у мовленні визначаються як тимчасові зупинки його зву¬чання. Паузи розділяють мовленнєвий потік на складові частини і відіграють значну роль в організації сприймання та засвоєння ма¬теріалу.

Слід підкреслити, що мовлення педагога без пауз сприймаєть¬ся аудиторією приблизно так, як мовлення в швидкому темпі. Харак¬терною особливістю такого мовлення є монотонність. Водночас по¬трібно звернути увагу на те, що велика кількість пауз у педаго¬гічному мовленні уповільнюють його темп, негативно впливають на ефективність сприймання матеріалу.

Практика формування педагогічного спілкування впевнює, що запровадження такого технологічного прийодму як "комунікативна атака", потребує використання логічних та організаційних пауз.

Логічні паузи дають змогу педагогу обдумати наступну фразу, а аудиторія в цей час осмислює те, що сказав педагог, мобілізує увагу для сприймання нового матеріалу. Організаційні паузи у "ко¬мунікативній атаці" потрібні педагогу для того, щоб зосередитись для переходу від одного її етапу до іншого.

В організації смислової структури мовлення значна роль на¬лежить й логічним наголосам. Слід пам"ятати, що вони визнача¬ються як довільне виділення одного із елементів висловлювання з метою збільшення його семантичного значення. За допомогою логіч¬них наголосів виділяються слова, які несуть більше смислове на¬вантаження. Зазначимо, що правильне використання логічних наголо¬сів робить мовлення зрозумілим, точним. Водночас надмірна кіль¬кість логічних наголосів збіднює мовлення, веде до перекручення думки.

З огляду на сказане, ніяк не завадить підкреслити, що "ко¬мунікативна атака" буде невдалою або взагалі неможливою, якщо мовлення педагога характеризується такими недоліками: неправиль¬на дикція, невміння інтонувати мовлення, неправильні наголоси, надмірна чи недостатньо голосна вимова, невиправдане уповільнен¬ня темпу.

Одним із необхідних методів, що використовується в "комуні¬кативній атаці", виступає укрупнення мовлення. Згідно з працею П.М.Сршова цей метод збільщуе значущість змісту, що виража¬ється словами. Це укрупнення мовлення можна проводити таким чи¬ном:

потрібну фразу (ту, яка укрупнюється), треба "розгорнути", тобто промовляти повільно (в "розрядку"), подовжуючи голосні зву¬ки і зберігаючи логічну стрункість фрази;

різні слова, що входять до певної фрази, укрупнюються не однаковою мірою, укрупнюється завжди і обов"язково головне (удар¬не) слово:

укрупнення односкладового чи багатоскладового слова потре¬бує того, щоб його вимовляти по складах.Обов'язковим елементом, що потребує яскравого вираження в "комунікативній атаці", виступає мускульна мобілізованість. Сут¬ність та зміст мускульної мобілізованості доцільно описати, вра¬ховуючи точку зору з цього питання П.М.Єршова, яку він висловив у книзі "Режиссура как практическая психология" .

Необхідно також звернутись до наукових праць П.В.Галахової , В.А.Кан-Калика та Н.Д.Нікандрова . Виходячи із змісту цих досліджень, слід у мускульній мобілізованості виділяти такі елементи:

загальна підтягнутість мускулатури тіла, зокрема, підтягну¬тість мускулатури спини;

помірна рухомість тіла, що забезпечує строго відпрацьовану осанку;

повна узгодженість у рухах кінцівок і корпусу;

поставлена мімічна виразність, відсутність неї?рованої та імпульсивної рухливості м"язів обличчя;

яскрава зовнішня виразність, високі динамічні якості, вели¬ка кількість орієнтовних реакцій при загальній спрямованості по¬гляду на аудиторію, що характеризують увагу педагога.

Нагадаємо, що на формування мускульної мобілізованості не¬гативно впливають такі показники: скутість, обмеженість рухів; відсутність значуще виразних жестів; наявність відволікаючих, беззмістовних жестів; наявність одноманітної міміки; невиразність погляду; метушливість.