Комунікативна атака
усвідомлення педагогом свого особистого стило спілкування з вихованцями;
відновлення в комунікативній пам"яті попередніх особливостей спілкування з даною аудиторією;
уточнення стилю спілкування в нових комунікативних умовах діяльності.
Якщо ж педагог вперше зустрічається з даною аудиторією, то реалізація вказаної стадії спілкування зумовлюеться ще й докомунікативною атмосферою, яка створюється на основі початкової ін¬формації педагога про учнів і учнів про педагога .
Можна погодитись з цим аналізом першої стадії спілкування, але е всі підстави запропонувати і інший підхід до розуміння її суті. Цей підхід базується на дослідженнях О.О.Леонтьєва , який вводить поняття "орієнтування в ситуації спілкування".
Даний вид орієнтування, як пише О.О.Леонтьєв повинен включати три аспекти. По-перше, це орієнтування в просторових умовах спілкування і більше того в таких обставинах, які підда¬ються зоровому та кінетичному сприйманню; по-друге, це орієнту¬вання в часових умовах спілкування (насамперед, наявність чи відсутність дефіциту часу), і, по-третє, це орієнтування в так званій соціальній ситуації спілкування, тобто в актуальних соці¬альних взаємовідносинах між тими, хто спілкується. Порівняння дпох точок зору на розуміння першої стадії спілкування впевнює в доцільності звернення до досліджень О.О.Леонтьєва, який глибше рсдкриоае її сутність.
Таким чином, перша стадія проведення "комунікативної атаки" буде визначатись як стадія орієнтування в ситуації спілкування, що включає три вказаник аспекти.
Друга стадія спілкування, як її називає В.А.Кан-Калик, - привернення до себе уваги об"єкта спілкування.
Третя стадія спілкування у К.С.Станіславського називається "зондуванням душі об'єкта". В.А.Кан-Калик підкреслює , що вказану стадію треба розглядати як своєрідний пошуковий етап, на якому відбувається коригування раніше продуманих прийомів спілкування.Потрібно зрозуміти, що ця стадія має своєрідний предстартовий характер, бо на ній педагог уточнює свої уявлення про си¬туацію спілкування, про рівень готовності до нього аудиторії.
Четверту стадію спілкування видатний театральний педагог розглядає як передачу своїх "бачень" об"єкту за допомогою "променевипуекання". Слід сказати, що явище "променевипускання" по¬лягає в умінні педагога використовувати міміку, мікроміміку, го¬лос, інтонаційну виразність мовлення, систему "пристосувань" з метою примусити об"єкт не тільки почути, а й побачити те, про що йде мова. У педагогічному спілкуванні і, зокрема, в "комуні¬кативній атаці", ця стадія буде розглядатись як етап вербального спілкування педагога з аудиторією.
Є остання, п”ята стадія спілкування - зворотний зв"язок , який здійснюється в двох основних напрямках - зміс¬товному і емоційному. Водночас, на нашу думку, сутність "кому¬нікативної атаки" визначає першочергову роль емоційного аспекту зворотного зв"язку, що сприймається через емоційний настрій ауди¬торії й виражається в поведінці вихованців і в загальній атмос¬фері діяльності.
Потрібно ще раз підкреслити, що розглянуті етапи спілкуван¬ня необхідно аналізувати також як етапи проведення "комунікатив¬ної атаки", хоча вона триває порівняно недовго, тобто припадає на короткий період спілкування з аудиторією.
Проведення "комунікативної атаки" базується на певних ви¬могах до мовлення педагога, і, перш за все, до його інтонацій¬ної виразності.
Під інтонаційною виразністю мовлення розуміють вираження почуттів і емоцій за допомогою голосу. Із засобів ін¬тонаційної виразності мовлення» які е найхарактернішими для "ко¬мунікативної атаки", увагу, передусім, потрібно звернути на темп мовлення, паузи, логічні наголоси і дати їм коротку характеристи¬ку.
Так, темп мовлення - швидкість вимови складів, слів, фраз, що залежить від індивідуальних звичок людини, її характеру, на¬строю, темпераменту. Доречно наголосити, що темп мовлення педаго¬га, як відзначають у своїх дослідженнях О.Ф.Бондаренко та З.Г.Зайцева, залежить від мети, вікових та індивідуальних особливостей аудиторії, характеру навчального матеріалу, міри складності його змісту.