Формування професійних інтересів у майбутніх фахівців

Успіх у професійній діяльності значною мірою визначається необ¬хідним комплексом здібностей. Проте інтерес є стимулятором тієї діяльності, в якій дані здібності про¬являються, фільтруються і удоско¬налюються. У зв'язку з цим профе¬сійний інтерес може розглядатись як своєрідний індикатор відповідних здібностей.Спостереження авторів, прове¬дені за юнаками та дівчатами, да¬ють змогу стверджувати, що учні старших класів школи та професій¬ного навчального закладу у своїй безпосередній навчальній діяльнос¬ті більше звертають увагу на ті пред¬мети, які певним чином пов'язані з їхніми інтересами і набуттям майбутньої професії. У процесі навчан¬ня в них формуються ознаки того ти¬пу мислення, з яким надалі буде пов'язана практична діяльність. Ад¬же особливою рисою розвитку інтелекту в юнацькому віці є формуван¬ня визначеного стилю мислення, що відображає здатність до вибору і систематизації знань. Наприклад, учень цікавиться такими навчальни¬ми дисциплінами, як інформатика, українська мова, має з цих предме¬тів позитивні оцінки. Вибір ним по¬дальшої форми навчання пов'яза¬ний із набуттям навичок професій¬ної діяльності, де необхідним є зас¬тосування знань, отриманих у школі або навчальному закладі. Так, фор¬мування стилю мислення майбутніх секретар-друкарки або оператора ЕОМ, електромонтера або слюсаря з ремонту автомобілів буде здійсню¬ватися в процесі навчання і подаль¬шої професійної діяльності. Усе це створює передумови для форму¬вання світогляду особистості. Реалі¬зація професійних інтересів та нахи¬лів, застосування знань, здібностей теоретичного мислення на практиці і формування навичок предметної діяльності визначають наступну жит¬тєву позицію молодої людини в здій¬сненні своїх професійних .намірів. Таким чином, професійні інтереси не просто виступають як ланцюжок нахилів і прагнень, а й як система стимулів, що виражає ставлення особистості до професійної діяль¬ності, сприяє розвитку кругозору, надбанню професійних знань, по¬ліпшують пізнавальну активність, викликають прагнення оволодіти професійною справою, служать од¬нією з найважливіших умов творчого ставлення до професії.

У межах головного виду діяль¬ності для підлітково-юнацького віку характерним є поряд із формуван¬ням професійних інтересів пошук свого «я» і спроби реалізувати себе в різноманітних заняттях, безпосе¬редньо не пов'язаних із навчанням. У багатьох підлітків конкретні захоп¬лення стають домінуючими, відсу¬вають навчання на другий план, а інколи істотно змінюють їхнє життя. У зв'язку з цим можливе зниження успішності, конфліктні ситуації з пе¬дагогами, батьками.

Для більшості юнаків і дівчат ха¬рактерні інтереси, захоплення і за¬няття, пов'язані з розвитком фізич¬них якостей. Це зумовлено періо¬дом інтенсивного фізичного розвит¬ку, потребою в біологічній руховій активності. За даними опитування учнів п'яти груп 1-го курсу, занят¬тя фізичною культурою у них займа¬ють перше місце. При цьому 32% опитаних регулярно займаються фі¬зичною культурою і спортом.

Загальний аналіз даних показав, що майже десята частина опитаних (10,3%) не мають визначених стійких інтересів і захоплень. Розумові заняття, такі, як читання книг, малю¬вання, моделювання, створення сценаріїв телепрограм, написання статей до газети, ремонт побутових приладів, техніки та автомобілів, де можна проявити творчі здібності, захоплюють 52% першокурсників. Невелика кількість опитаних (4,4%) віддає перевагу заняттям, які не потребують серйозних духовних і фізичних зусиль, орієнтовані швид¬ше на пасивний відпочинок. На жаль, інтереси і захоплення, спря¬мовані на духовний розвиток, відтиснуті на задній план. Відвідують концерти, вистави, музеї, виставки лише 1% опитаних.

Проте якісні зміни, які відбува¬ються у підлітковому та юнацькому віці, об'єктивно ведуть до значного розширення сфери інтересів осо¬бистості. Поряд із навчанням, акту¬альним є самовизначення, а також з'ясовування своєї соціальної ролі в різноманітних мікросоціальних ото¬ченнях, товаристві в цілому. Це особливо помітно серед учнів 1-го курсу, коли особливо яскраво вира¬жене прагнення особистості визна¬чити своє місце в житті, товаристві, стосунках із однокурсниками і вик¬ладачами. У юному віці самоактуалізація і самовираження особистос¬ті здійснюються при безпосередній участі учнів у громадському житті групи, училища. Виконання громад¬ських доручень з урахуванням інди¬відуально-психологічних відміннос¬тей першокурсників сприяє форму¬ванню колективу, неформальних відносин. Порівняно із молодшими і середніми класами школи, де соці¬альна роль і статус особистості ди¬тини багато в чому визначається вчителем, у групах училища відзна¬чаються прагнення учнів самостій¬но визначити свій особистісний ста¬тус у групі. При цьому одні учні до¬сягають цього шляхом прояву інте¬ресів до навчання, інші — до спор¬ту, а треті — за допомогою прилу¬чення до шкідливих навичок (курін¬ня, вживання алкоголю і наркотич¬них речовин) та асоціальної пове¬дінки (участь у бійках, суперечках) тощо.

Важливим є те, що для багатьох із підлітків обраний вид активності і професійної діяльності завдяки ін¬тересам наповнюється новим зміс¬том. Усе це і відображає особливос¬ті інтересів, рівень соціальної зрі¬лості й адаптації в колі однолітків та дорослих.Формування і прояв інтересів здійснюється в конкретному соці¬альному оточенні підлітка. У цих умовах визначається його соціаль¬ний статус і роль, відбувається за¬лучення до трудової діяльності, у якій може проявитися активність, самостійність. Саме в умовах даної діяльності в різноманітних сферах економіки молоді люди входять до системи реальних професійних взаємин, започатковують для себе можливість ширшого спілкування, у тому числі і професійного, апробації своїх творчих здібностей. Доцільно організована праця дає змогу юна¬кові чи дівчині по-новому осмислити значення отриманих знань і можли¬вості застосування їх на практиці, визначити коло своїх професійних інтересів і остаточний вибір майбут¬ньої професії. Залучення учнів про¬фесійного навчального закладу до трудової діяльності позитивно впли¬ває і на їхню психічну сферу, дозво¬ляє зняти емоційну напруженість, ліквідувати незадоволеність, конф¬ліктність і не завжди цікаво органі¬зований процес навчання.