Формування професійних інтересів у майбутніх фахівців

Підлітково-юнацький вік харак¬теризується інтенсивним розвитком інтелектуальних здібностей, фор¬муванням професійних інтересів. Юнаки і дівчата починають обмірко¬вувати свою майбутню професію. У процесі навчання їхні інтереси роз¬поділяються із врахуванням здіб¬ностей та практичних навичок. У способах засвоєння навчального матеріалу пізнавальні психічні про¬цеси починають набувати якісно ін¬шої характеристики. У мисленні ви¬являється здібність до абстрагуван¬ня, утворення нових понять. Стійко¬го характеру набувають процеси уваги, пам'яті та інтелектуальна працездатність. Юнаки і дівчата ма¬ють схильність до теоретизування з проявом ознак особистісного его¬центризму. Так, спостерігаючи за однолітками, доходимо висновку, що вони, аналізуючи ті або інші сто¬рони навколишнього життя, не просто констатують їх, а намагають¬ся при цьому показати свою пози¬цію, особисту участь у можливих змінах цих явищ, виявляючи своє¬рідність егоцентризму юнацького мислення.

Ставлення юна¬ків та дівчат до майбутньої профе¬сії, яке виникає ще в період підго¬товки до неї в процесі навчання у школі, має розглядатись як одна із складових психологічних умов фор¬мування професійних інтересів у майбутніх фахівців. Потребу осо¬бистості у певній діяльності ми на¬зиваємо нахилом. Про нахили ми говоримо тоді, коли майбутня робота уже подобається, молодій людині, захоплює її.

Ознакою нахилу учня до профе¬сійної діяльності є інтереси. У них проявляється пізнавальна потреба та пізнавальна спрямованість май¬бутнього фахівця на оволодіння професією і пов'язана з позитивним емоційним станом. Тому своєчасний, вияв інтересів сприяє професійному визначенню учня, що і допомагає здійснити професійний вибір.

Для визначення інтересів осо¬бистості можуть використовуватися спеціальні анкети та опитувальники. Психологічна практика свідчить, що інколи інтереси і нахили учнів виражені неяскраво, інколи ж, нав¬паки, настільки численні, що важко виділити головні від побічних, тим¬часових. У такому разі деяку допо¬могу психологу може надати проведення психодіагностичного дослід¬ження рівня розвитку деяких здіб¬ностей. Високий рівень розвитку здібностей можна розглядати як по¬казник схильності до певного виду діяльності, що може служити свід¬ченням присутності нахилу до неї.

Безпосередній вияв професій¬них інтересів, які виступають осно¬вою професійно спрямованої моти¬вації майбутнього фахівця і які вка¬зують на відповідні нахили, прово¬диться за допомогою диференційно-діагностичного опитувальника (ДДО), запропонованого Є.Климовим, в основі якого лежить психоло¬гічна класифікація професій. Сутність її полягає в тому, що за¬лежно від особливостей основного предмета праці всі професії поділя¬ються на п'ять головних типів: «людина-природа», «людина-техніка», «людина-людина», «людина-знакові системи», «людина-художній об¬раз». Знаючи місце професії, обра¬ної учнем професійного закладу в даній класифікації, і основні вимоги до неї, психолог правильно і своє¬часно має змогу визначити профе¬сійні інтереси і нахили претендента на навчання.

Для визначення професійних ін¬тересів та нахилів можна застосову¬вати, крім методики ДДО Є.Климова, і методику «Карта інтересів».

Щоб отримати інтегральні показ¬ники, дані обстеження ранжуються за кожною характеристикою двох наведених методик. Після цього визначаються середні ранги об'єд¬наних показників.

Відповідність ряду показників п'яти напрямів нахилів, які визнача¬ються за методикою ДДО Є.Климо¬ва, до ряду показників нахилів за методикою «Карта інтересів» офор¬мляється у таблицю.

Професійне спрямування нахилів за методикою ДДО Є. КлимоваЛюдина-природаЛюдина-технікаЛюдина-знакова системаЛюдина-художній образЛюдина-людина

Професійне спрямування нахилів за методикою «Карта інтересів»Геологія і географія, біологія, хімія, зоологіяФізика, електро- і радіотехнікаМатематикаМистецтвоПедагогіка, філологія, журналістика, юриспру¬денція, історія, медицина, сфера обслуговування, військова справа, спорт

Рангове місце кожного з таких показників, які об'єднують обидві методики, узагальнено характери¬зує професійне спрямування нахи¬лів учня. Така процедура дещо звільняє результати опитувань від випадковостей, що нерідко трапля¬ються через особливості формулю¬вання того чи іншого опитувальника або через настрій досліджуваного під час експерименту. Цей узагаль¬нений показник, на-нашу-думку, вка¬зує на широту і загальну вираженість інтересів.