Формування виховної системи класу
•Якби я був депутатом.
•Культура поведінки і спілкування.
•Я і мої права.
Збори намагаюсь організовувати у форму дискусії, підібравши для обговорення цікаві факти, події, повідомлення з преси. Для активізації спілкування часто пропоную закінчити речення, що стосуються обговорюваної проблеми: я так думаю..., я мрію..., а переконаний в тому, що..., я хочу, щоб.. і т.д. Працюючи в такий спосіб, учні вчаться складати план власних дій, висловлювати власну думку. Зрештою, в них формуються певні механізми самовизначення і самореалізації.
Самоврядування виховує в учнів ініціативність, активність, самостійність, самокритичність, відповідальність, організаторські здібності. Формує вміння планувати, обирати головні напрямки в роботі, чітко налагодити контроль і перевірку виконання, правильно розподіляти обов’язки, забезпечити координацію дій.
Наступна складова класної системи – вибір та реалізація КТС. Для активізації роботи класних колективів щомісячно проводиться форум КТС, де представники класів в довільній формі презентують те, що зробили того чи іншого місяця, учнівський рейтинг визначає рівень популярності та потрібності справ. За підсумками роботи рейтингу визначається справа місяця.В рамках класу вибір та проведення КТС вимагає клопіткої попередньої праці вчителя. Учні не зможуть визначитись, залишаться пасивними, якщо не володітимуть інформацією. Тому класний керівник ненав’язливо пропонує, розказує, що цікавого бачив сам, де брав участь, які справи є вдалими в інших класах, школах. Для правильної орієнтації необхідно знати своїх вихованців, їх психологічні особливості, рівень комунікативності, ставлення одне до одного та ін. На мою думку, жодна анкета не дає стільки інформації про учнів, як спостереження та спілкування з ними в позашкільній сфері. Хочете пізнати своїх вихованців – сходіть із ними в похід, хай відчують труднощі туристичного життя. Нехай просто посидять – помріють біля вечірнього багаття, послухають звуки осіннього чи весняного вечора, пофантазують. Перебуваючи з дітьми за межами школи, можна відкрити безліч секретів їх поведінки. До того ж тут вони стануть справжніми природолюбами, цінителями краси, тут зміцниться їх дружба і зрозумілішими стануть слова В.Висоцького: “Краще гір можуть бути лиш гори, на яких я іще не бував”. Саме тому з класом своїм я топтала стежки Яремче, Ворохти, Тисового заповідника, проводила незабутні вечори в Шешорах. А в стінах школи ми завжди обираємо справи “мінімум” і “максимум”. Справи “максимум” можливо одна чи дві на рік. Наприклад, етнографічна гра “Полонинський бай”. Для її проведення потрібно було провести етнографічну розвідку, зібрати багато фольклорного матеріалу, вивчити пісні, підготувати інсценізації народних обрядів, вивчити уривки народних танців, вінчування на різних діалектах, особливості приготування народних страв.
Постановка п’єси “У пошуках Синього Птаха” (за мотивами М.Метерлінка та слов’янськими міфами) готувалась півроку. Писались, переписувались та вивчались ролі, виготовлялись костюми, декорації. І весь цей час клас жив очікуванням свята слова – виступу на шкільній сцені.
Великих зусиль потребувала підготовка та проведення бізнес-форуму “Крок у майбутнє”. Учні вивчали розвиток різних галузей української економіки, державні Закони, що сприяють зміцненню певного виду бізнесу. На форум були запрошені представники туристичного, аграрного, нафтогазового, модельного бізнесу. Форум сприяв професійній визначеності учнів. А пісні, уривки з п’єс, виступи вчителів, гостей додавали справі піднесеності і святковості.
Учні класу виявляють свідоме ставлення до навчання, з більшості предметів за підсумками атестацій мають бали достатнього і високого рівня. Щоби підтримати бажання вчитися, залучаю найталановитіших дітей до дослідницької роботи. Справи “мінімум” не вимагають великої затрати сил та часу. Це екскурсії, спільні перегляди фільмів та їх обговорення, ознайомлення з новинками преси та літератури, трудові акції, озеленення класу, розучування пісень, ліричні п’ятихвилинки, мандрівки у світ мистецтва... Їх важко перелічити, але найбільшим захопленням класу є спорт. На змагання з волейболу збірна дівчат класу виходить з класним керівником. Це збирає до спортзалу всю школу. А команда наша третій рік – чемпіон школи. І не тільки з волейболу. Футбол, настільний теніс, біг – все це піддається моїм учням. А спільна діяльність згуртовує, зближує, допомагає долати нові рубежі.
Важливою умовою успішної дії виховної системи є батьківська підтримка, яка виникає після довгої і наполегливої праці класного керівника. До батьківських зборів учні готують виступи, організовують спортивні змагання. У спільному колі дорослих і дітей обговорюємо ті справи, які вдалися найкраще. Частими гостями зборів є медики та психолог, яка ділиться порадами, що стосуються вікових особливостей розвитку учнів, їх пам’яті, уяви, інших психологічних процесів. В індивідуальних розмовах намагаюся опиратися на позитивне. Адже про кожну дитину можна сказати добре слово. Це піднесе рівень довіри батьків, а конкретними порадами намагаюсь допомогти у подоланні негативного.