Формування виховної системи класу

...Маленькі дітлахи граються ввечері на величезному полі в житі... А я стою на самому краї скелі, над прірвою, розумієш? І моє діло – ловити дітлахів, щоб вони не зірвались в прірву. Розумієш, вони граються і не бачать, куди біжать, а тут я підбігаю й ловлю їх, щоб вони не зірвалися. От і вся моя робота. Стерегти дітей над прірвою в житі.

Девід Джером Селінджер

Кардинальні зміни, які відбулися у нашому суспільстві за останні десятиліття, спричинили певний “педагогічний параліч” дорослого населення. Зміна цінностей, переорієнтація ідеалів, нові умови, які диктує ринкова економіка, вимагають швидкого розвитку нової демократичної школи, в якій учень стає суб’єктом навчання, виховання й розвитку, а вчитель, співпрацюючи з батьками, “запустить” внутрішні механізми розвитку особистості дитини. Щоби така ідеальна картина стала реальністю, необхідним став системний підхід до виховання.

Українська держава створила міцну законодавчу базу освіти, в якій виражений соціальний запит до випускника школи. Тому основою формування вихованої системи класу, є закони, що стосуються організації освіти. Опираючись на них, сформулювала цілі виховної системи.

Зокрема:

а) ідеальна ціль – виховання всебічно і гармонійно розвиненої особистості;

б) результативна ціль – розвиток інтелектуального, морального, комунікативного, фізичного потенціалів учнів шляхом залучення їх до вибору та організації КТС класу, участі в роботі учнівського самоврядування, предметних, спортивних та інших гуртках та секціях;

в) процесуальна ціль – організація роботи дискусійного клубу, участь в театралізованих дійствах, що сприяє формуванню комунікативної культури учня; забезпечення батьківської підтримки в організації ключових справ класу.

Виховна система класу і школи нероздільні і взаємодоповнюючі, тому в сучасній ЗОШ вони мають три спільні компоненти в своїй основі. Це – організація роботи учнівського самоврядування, вибір та реалізація КТС, родинно-педагогічна підтримка.

Шкільне самоврядування є однією з важливих умов залучення учнів до громадянської діяльності. Учні висловлюють свої думки і є почутими, беруть участь у прийнятті рішень, які стосуються їх життя. Трьохсекторна модель самоврядування школи дає можливість учням вирішувати проблеми, що стосуються питань навчання, дозвілля, шкільних засобів інформації, захисту прав учнів. Старостат є тією складовою учкому, що поєднує загальношкільну модель з класною. Старости отримують інформацію від учнівського комітету і доводять її до відома своїх класів. Староста класу є першим помічником класного керівника, організатором самоврядування класу, до складу якого входять організатор дозвілля, фізорг, організатор трудових справ, радник з питань навчання (очолює пост взаємодопомоги), еколог (очолює пост чистоти і бережливості), редколегія, організатор тимчасових творчих груп, які вирішують, яким чином будуть проведені КТС, вибрані класом. Вирішення найважливіших проблем відбувається в час проведення класних учнівських зборів (організовуються 1 раз на місяць).

Тематика зборів попередньо обговорюється цілим класом. Із багатьох запропонованих тем учнів обирають ті, які їх найбільше цікавлять. Так для обговорення на учнівських зборах одинадцятикласники вибрали такі питання:

•Осмислення ролі “білої ворони”.

•Їсти аби жити, чи жити аби їсти.

•Кохання як основа сімейного життя.

•Проблеми свободи людини.

•Скільки коштує помилка?