Особливості навчання усного монологічного мовлення ліцеїстів старших класів
вич І.В., Соловйової Н.Д., Bygate M., Jardan R.R., Waters M. Та інших, ми виді¬лили такі групи спеціальних і загальних умінь побудови монологічного вис¬ловлювання. Спеціальні навчальні уміння монологічного мовлення вклю¬чають:
І. Композиційні уміння:
1) визначити структуру майбутнього монологічного висловлювання;
2) розгорнути і завершити висловлювання;
3) забезпечити композиційну гармонійність висловлювання, перехід від однієї частини до другої;
4) забезпечити зв’язність висловлювання в послідовному порядку;
5) складати дискурс, який виходить за рамки обмеженої кількості вислов¬лю¬вань.
ІІ. Уміння осмислення:
1) усвідомлювати предмет висловлювання;
2) усвідомлювати предмет думки;
3) організовувати висловлювання в мікротеми;
4) сформулювати головну думку кожної мікротеми;
5) будувати програму розвитку мікросюжету;
6) інтегрувати думки і послідовно їх викладати;
7) мобілізувати особистий досвід згідно з заданою темою;
8) бачити в кожній думці можливості її розкриття.
ІІІ. Уміння вибору матеріалу:
1) співвідносити задум монологічного висловлювання зі своїми іншомовними мовленнєвими можливостями;
2) заміняти невідомі мовні явища вивченими.
Згідно з концепцією Р.П.Мільруда заняття іноземної мови покликані реа¬лі¬зовувати розвиваюче навчання в умовах діяльнісного підходу, коли учень є активним діячем навчальної діяльності, навчальні завдання моделюють різні ас¬пекти людської діяльності, а навчальна діяльність є етапом підготовки до тру¬дової діяльності. (Мільруд Р.П. 1989 : 21).
Згідно з вищесказаним, особливого значення набуває розвиток загальних навчальних умінь, необхідних при навчанні монологічного мовлення, які необ¬хідні в подальшій навчальній і професійній діяльності. Нами виділені такі загальні уміння:
– ясно і точно передавати інформацію;– орієнтуватися в образно-схематичній інформації (схемах, таблицях, картках, картинках);
– переноса і інтеграції інформації в нову ситуацію з метою збагачення самостійного висловлювання;