Формування естетичного світосприйняття у школярів через роботу дитячих художніх шкіл

-цілеспрямована підготовка учнів у художні училища, коледжі, інститути тощо;

-підготовка до роботи в установах та підприємствах, які потребують фахівців відповідної художньої освіти.

Учні, які успішно закінчили заняття основного курсу (1-4 класи), отримують свідоцтво про закінчення школи, які закінчили класи професійної орієнтації отримують свідоцтво про закінчення класу. У школі за рішенням адміністрації можуть бути організовані підготовчі групи на основі самоокупності з терміном навчання від 1 до 4 років. Кількість осіб у класі – 8-12, у малочислених населених пунктах 6-10 осіб. Склад групи у 5 класі (професійної орієнтації ) – 5-8 осіб.

Предмет за вибором, визначається адміністрацією школи, враховуючи позиції ради, затверджується до початку учбового року. Перелік предметів та кількості годин у класах професійної орієнтації та підготовчих групах також визначається адміністрацією школи.

Навчальна практика проводиться на папері 2 тижні протягом року.

Початок навчального року в дитячій художній школі – 1 вересня. Заняття з учнями проводяться 3-4 рази на тиждень, залежно від місцевих, залежно від місцевих умов від 3 до 5 годин на день. Канікули проводяться в терміни встановлені у загальноосвітній школі.

Поточний перегляд навчальних робіт по підсумках кожного півріччя, підсумковий перегляд проводиться по у кінці навчального року та екзаменаційний перегляд по підсумках 4 (5) класів.

Успішний художньо-творчий розвиток дітей, зумовлений дотриманням низки методичних принципів, адекватних специфіці мистецтва.

Керування художньо-творчим розвитком учнів передбачає врахування вікових, індивідуальних, національних, культурних, раціональних особливостей і традицій; останнє зумовлює звертання до глибоких коренів народної творчості, проникнених національним духом, а не сліпе копіювання взірців і канонів мистецтва.

Залучення учнів до розуміння змісту та сукупності мистецтва повинна здійснюватись шляхом особистісно-емоційного сприйняття художньої інформації. Саме через це досягається духовно-моральне й естетичне виховання особистості учня, пробудження в його душі добрих почуттів, чуйності, здатності та співпереживання.

Художній образ – це основа, на якій базується художньо-образне сприйняття мистецтва і власна художня діяльність.Ефективність занять мистецтвом істотно залежить зацікавлення художньою працею, від одержуваного дітьми в процесі занять емоційного задоволення, радості.

Образотворча діяльність залежить від загального розвитку, від вікових особливостей та від навколишнього середовища.

Перед жителями Карпат природа постає в усій її неповторній красі. Пори року змінюють чарівне вбрання гір, то оновлюючи його яскравою зеленню весни, то вистеляючи гарячим осіннім золотом листя, то обсипаючи сріблом снігу. Природа, з якою наче злилося наше життя, наділила його відчуттям краси, прагненням робити свої творіння яскравими й радісними. Учитель дитячої художньої школи має допомогти дітям відчути це у навколишньому : в архітектурі, в національному одязі, в побутовому інтер‘єрі.

Особливе значення для розвитку творчого мислення має відвідування художніх музеїв, творчих майстерень художників, виставок дитячої творчості, перегляд кінофільмів про видатних митців.

Взагалі дитяча фантазія і уява випереджає можливості та навички графічної передачі навколишнього світу. Якщо залишити дитину що в неї намальовано, то можна почути значно більше, ніж це передано в картинці. Дитина доповнює останнє свою фантазією.

Малювання є один із перших засобів вираження на папері думок, уяви, фантазії, отже при перших дитячих спробах не можна осуджувати певні недоліки.

Малювання з пам‘яті зобов‘язує творчо мислити, розвиває уяву, збуджує інтерес до образотворчої діяльності, тому на всіх етапах навчання воно повинно займати основне місце.