СКЛАД ВИТРАТ ПІДРОЗДІЛ І ПОРЯДОК ЇХ ПЛАНУВАННЯ

Будь-яка діяльність, у тому числі й виробнича, потребує за¬трат ресурсів. Затрати ресурсів підприємства у грошовому виразі для досягнення певної мети — це його витрати. Як відомо, витра¬ти бувають інвестиційні (разові) і поточні. Інвестиційні витрати, чи просто інвестиції, спрямовуються на створення чи купівлю дохідних активів або соціальних благ. Ці особливі витрати роз¬глядаються окремо.

Поточні виробничі та пов'язані з виробництвом витрати є ци¬клічними або безперервними. Вони повторюються з кожним цик¬лом виготовлення продукту (основні матеріали, технологічна енергія, зарплата виробничих робітників і тощо) або потрібні постійно для управління і підтримання виробничої системи в ста¬ні готовності (зарплата управлінського персоналу, орендна плата, амортизація основних засобів та ін.). Поточні витрати (далі — витрати) формують собівартість продукції і таким чином безпо¬середньо впливають на величину прибутку — головний показник діяльності підприємства. На рівні підрозділів внутрішньої коопе¬рації, що є центрами витрат і не формують власного прибутку, витрати є основним показником ефективності їх діяльності (у зь ставленні з обсягом виготовленої продукції чи виконаної роботи).

Ураховуючи важливість рівня витрат для виробничої та іншої діяльності, їх формуванням слід управляти, у тому числі плану¬вати за місцями, видами і носіями.

Планування витрат за місцями здійснюється для контролю за їх формуванням та для організації відповідальності за досягнутий рівень витрачання через порівняння фактичної і планової вели¬чин. Цей аспект планування витрат стосується безпосередньо підрозділів підприємства, які з точки зору центрального апарату управління підприємством є концентрованими місцями витрат і Центрами відповідальності за їх рівень.

Планування витрат за їх видами, тобто однорідними економі¬чними елементами, показує ресурсний аспект витрат, що має ва¬жливе значення для аналізу собівартості продукції і виявлення резервів її зниження. До однорідних видів ві^пят (економічних

елементів) належать матеріальні витрати, заробітна плата, відра¬хування на соціальні потреби, амортизаційні відрахування на відшкодування зносу основних засобів, амортизаційні відраху¬вання на відшкодування зносу нематеріальних активів, інші ви¬трати. Це загальна номенклатура елементів витрат, властива всім рівням управління на підприємстві. В окремих підрозділах у їх складі є певна специфіка. Так, у більшості підрозділів відсутній такий елемент, як амортизація нематеріальних активів, до складу витрат внутрішньокоопераційних виробничих підрозділів вводи¬ться додатковий елемент — послуги власних підрозділів (ремон¬тного, інструментального, транспортного цехів тощо).

Планування витрат за носіями дає змогу визначити собівар¬тість окремих видів продукції підрозділів, що є необхідною умо¬вою організації внутрішньоекономічних відносин між ними, ви¬значення рентабельності виробів підприємства й обґрунтування

його цінової політики.

Оскільки при плануванні йдеться про витрати у майбутньому

періоді, тобто очікувані витрати, їх величина є певною мірою ймовірною, хоча й обчисленою на обґрунтованій нормативній ба¬зі. Ряд чинників обумовлює відхилення фактичного рівня витрат від запланованого. Це зміни в обсязі виробництва, цінах на ре¬сурси, інші не передбачені в плані чинники впливу на виробни¬чий процес. Такі відхилення докладно аналізуються і є підставою для прийняття відповідних управлінських рішень.

При плануванні витрат підрозділів важливе значення має їх розподіл на прямі й непрямі, змінні та постійні. Такий поділ здійс¬нюється стосовно виготовлюваної продукції. Прямі витрати без¬посередньо обчислюються на одиницю продукції (калькуляційну одиницю), тобто об'єкт їх формування — певний вид продукції. Непрямі витрати не мають безпосереднього зв'язку з конкретним виробом або такий зв'язок установити досить важко (наприклад, витрати на виробничу електроенергію, амортизаційні відрахування на устаткування та ін.). Їх об'єктом формування є місце витрат або, точніше, певний підрозділ як центр відповідальності.

Поділ витрат на змінні та постійні обумовлений реакцією їх загальної величини на зміну обсягу виробництва (ділову актив¬ність). Змінні витрати залежать від обсягу виробництва, і їх за¬гальна величина змінюється внаслідок зміни останнього. Постій¬ні витрати в межах даної виробничої та організаційної структу¬ри не залежать від обсягу виробництва. Такий поділ витрат сто¬совно кожного підрозділу і підприємства в цілому дає змогу складати гнучкі кошториси щодо різних варіантів обсягу продук-