ЗМІСТ І ПОРЯДОК РОЗРОБЛЕННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ ПІДРОЗДІЛІВ

Крім планування випуску продукції у натуральному виразі, визначається загальний її обсяг у межах певного підрозділу. Цей показник виконує ряд функцій залежно від специфіки підрозділу. Він використовується для визначення частки підрозділу в загаль¬ному обсязі продукції підприємства, динаміки обсягу виробницт¬ва, продуктивності праці, оцінки діяльності, а в підрозділах, що виготовляють готову продукцію на ринок, — для обчислення об¬сягу продажу і прибутку.

Основним показником обсягу продукції підрозділу є його кін¬цева (готова) продукція. У неї входять вироби, складальні одини¬ці, комплекти деталей (роботи, послуги), які пройшли виробни¬чий процес у даному підрозділі, відповідають стандартам чи технічним умовам і надходять в інші підрозділи або на склад го¬тової продукції.

Вк= (5.2)

де Вк — випуск (обсяг) кінцевої продукції підрозділу в уста¬новлених одиницях виміру;

п — кількість найменувань виробів (деталей, комплектів), що виготовляються у підрозділі;

Ni — випуск виробів i-го найменування у натуральному виразі;

Цi — загальний вимірник (ціна) i-го виробу.

У підрозділах з тривалим виробничим циклом виготовлення продукції її обсяг за певний період виражається більш загальним показником обсягу виробництва, який на практиці ще називають валовою продукцією. Цей показник обчислюється за формулою:

Вв=Вк+Н, (5.3)

де Вв — обсяг виробництва в певному вимірі;

Н — зміна залишків незавершеного виробництва за розра¬хунковий період у тому самому вимірі.

Величина Н обчислюється на основі фактичних запасів неза¬вершеного виробництва на початок планового періоду (Н1) і роз¬рахункової планової їх величини на кінець періоду (Н2).

Якщо виготовляються складні вироби з тривалим виробничим циклом за індивідуальним замовленням, то в цьому разі обсяг виробництва (Н) обчислюється за ступенем їх готовності на кінець розрахункового періоду, тобто ціна (планова собівартість) множиться на коефіцієнт готовності, визначений експертним способом, і віднімається обсяг виконаної роботи (за ступенем го¬товності) на початок періоду. У дрібносерійному виробництві до-сить часто обчислюється умовна кількість виробів у незаверше¬ному виробництві, після чого загальний обсяг виробництва визначається за формулою (5.2). Умовна кількість виробів обчис¬люється так:

у=Тн.в./t

де у — умовна кількість виробів у незавершеному виробництві;

Тн.в.— трудомісткість незавершеного виробництва, нормо-годин;

t — трудомісткість одного виробу, нормо-годин.

Загальний обсяг продукції підрозділів обчислюємся в різних вимірниках залежно від конкретних умов виробництва і діючої системи планування, обліку й оцінки їх діяльності Для визна¬чення динаміки обсягу продукції, продуктивності, фзнду зарплат ти й деяких інших показників найбільш вдалим є натуральний вимірник. Але він можливий лише в однономенклатфному вузь-ко спеціалізованому виробництві, яке має обмежену сферу засто¬сування. У багатономенклатурному виробництві потрібні універ¬сальніш! вимірники, здатні зробити порівняльними різні вироби і звести їх у загальний обсяг.