ЗМІСТ І ПОРЯДОК РОЗРОБЛЕННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ ПІДРОЗДІЛІВ
Nп — поставка виробів наступним за технологічним маршру¬том цехам-споживачам;
Nc — поставка виробів на склад готової продукції (як запчас¬тини для сервісних центрів, продажу);
Nн,Nф — відповідно нормативний і фактичний міжцеховий запас цього виробу (для комплектації, у вигляді оборотного запа¬су та ін.).У випадку тривалого виробничого циклу виготовлення проду¬кції завдання встановлюються з випуску і запуску виробів. При цьому може виникнути потреба в корекції внутрішньоцехового незавершеного, виробництва. Покажемо це на простому прикладі виготовлення деталі — корпуса редуктора машини — заготівель¬ним і механічним цехами для складального цеху. Планом заводу передбачено виготовити за квартал 500 машин. На одну машину потрібний один корпус редуктора. Крім цього, слід поставити 10 корпусів у свій сервісний центр і є замовлення іншого заводу на 50 заготівок корпусів. Оскільки машина випускається постійно, незавершене виробництво періодично коригується і підтримуєть¬ся на нормативному рівні. Складемо плани виробництва корпуса редуктора для цих цехів.
Складальний цех: для виготовлення 500 машин потрібно 500 корпусів; крім цього, цеху слід довести фактичну величину ма¬шин у незавершеному виробництві (15 шт.) до нормативної (20 шт.). Отже, загальна потреба у деталі складального цеху становить 500 + (20 - 15) == 505 штук. Цю кількість слід одержати від механічного цеху.
Механічний цех: випуск корпусів для складального цеху стано¬вить 505 штук, для сервісного центру — 10 штук. У незавершено¬му виробництві корпусів редуктора є на 8 штук більше за норма¬тив. Таким чином, виготовити треба 515 корпусів (505+10), а запустити у виробництво — 515-8=507 штук. Стільки треба одержати заготівок від заготівельного цеху.
Заготівельний цех: випуск корпусів для механічного цеху — 507 штук, для поставки на сторону — 50 штук. Незавершене ви¬робництво підтримується на нормативному рівні. Програми ви¬пуску і запуску заготівок збігаються і становлять 507 + 50 = 557 штук.
Плановий випуск продукції цеху розподіляється між дільни¬цями згідно з їх спеціалізацією. При цьому повинні бути забезпе¬чені комплектність виготовлення всіх деталей і рівномірне виро¬бництво. Для дільниць з предметною спеціалізацією видаються завдання з виготовлення закріплених за ними деталей і складаль¬них одиниць. Дільницям з технологічною спеціалізацією вироб¬ництво продукції планується у комплектах деталей на основі плану цеху і технології їх обробки.
Необхідною умовою ритмічної роботи всіх виробничих підроз¬ділів підприємства, випуску і поставки продукції згідно з догово¬рами є своєчасне забезпечення складальних процесів потрібними наборами деталей, тобто виготовлення деталей на всіх стадіях технологічного процесу повинно бути комплектним. Для забез¬печення цієї вимоги важливе значення має організація плануван¬ня й обліку виготовлення продукції на такому організаційному рівні, як бригада за умов бригадної форми організації праці.
Для того щоб продукція виготовлялась бригадами комплект-но, слід обґрунтовано вибирати планово-облікові одиниці для бригади. Такими номенклатурними позиціями можуть бути бри-гадокомплекти. Бригадокомплект — це набір заготівок, деталей, складальних одиниць, що входять у певний виріб (машину, при¬лад тощо) і виготовляються конкретною бригадою. Кількість найменувань бригадокомплектів, закріплених за бригадою, від¬повідає здебільшого кількості найменувань готових виробів, де-талі для яких виготовляє бригада. Завдання з виготовлення про¬дукції бригаді встановлюється в певній кількості бригадокомп¬лектів кожного найменування. Комплект вважається готовим, якщо здані всі деталі, що в нього входять. Деталі і складальні одиниці, що не ввійшли в бригадокомплект, не вважаються готовою продукцією бригади і не оплачуються. За таких умов бригада сама стежить за своєчасним запуском деталей в обробку, забез¬печенням комплектного їх виготовлення, що сприяє своєчасному випуску продукції і скороченню незавершеного виробництва.
Планування й оцінка роботи бригад за бригадокомплектами потребує певної організаційної підготовки. Слід організовувати бригади так, щоб кожна з них виконувала закінчений технологіч¬ний цикл робіт. При цьому треба намагатись об'єднувати в бри-гадокомплекти деталі, що є спорідненими (подібними) щодо кон¬струкції і технології їх обробки. Ураховуються також інші чин¬ники, наприклад величини партій запуску деталей у виробництво і відповідно періодичність їх обробки, тривалість виробничого циклу тощо.
При оперативному плануванні серійного виробництва проду¬кції важливе значення має вибір величини партії деталей, тобто кількості однакових деталей, що обробляються безперервно на кожній операції без переналадки устаткування. Якщо деталі ви¬готовляються для разових замовлень або малих серій виробів (одиничне й малосерійне виробництво), то величини таких партій обробки деталей дорівнюють їх потребі. У випадку, коли деталі потрібні періодично або постійно, але їх обробкою устаткування повністю не завантажене (серійне виробництво), партії деталей визначаються з урахуванням конкретних виробничих умов, ос¬кільки їх величини впливають на ефективність виробничого про¬цесу, причому цей вплив неоднозначний.Збільшення партії деталей веде до зменшення кількості пере-наладок устаткування, внаслідок чого поліпшується його викори¬стання і знижуються витрати на підготовчо-завершальні роботи (одержання завдання, ознайомлення з технічною документацією, зміна інструменту, пристосувань, налагодження устаткування, здача партії деталей). Крім цього, спрощується планування та об¬лік виробництва. З іншого боку, обробка деталей великими пар¬тіями має негативні наслідки: зростають запаси деталей у неза¬вершеному виробництві, тобто збільшується потреба в оборот¬ному капіталі, зростають витрати на зберігання деталей на складі. Важливо й те, що запуск у виробництво деталей великими парті¬ями може створювати проблеми у забезпеченні комплектності їх подання на наступні стадії обробки та складання в певні періоди. Отже, суперечливий вплив величини партії деталей на техніко-економічні показники роботи потребує встановлення її величини на оптимальному рівні. Оптимальною є така величина партії де¬талей, за якої загальні витрати на їх виготовлення, зберігання і втрати від відволікання коштів у незавершене виробництво бу¬дуть мінімальними. Методика розв'язання цього завдання роз¬глядається у спеціальній літературі з оперативно-календарного планування виробництва.