Регулювання виробничого процесу

-отримання, обробка, аналіз і зберігання інформації

-передача інформації

-наглядне зображення інформації

-виробнича сигналізація

Для зв’язку між заводською і цеховою диспетчерськими службами існує телефонний зв’язок, який відрізняється від звичайного тим, що в ньому використані комутатори, які дають змогу вести розмову одночасно з рядом точок (абонентів).

Зв’язок між диспетчером і робочими місцями ведеться за допомогою сигналізації. Пошукова сигналізація дозволяє робочим не покидаючи робочих місць інформувати диспетчера про виробничі упущення.

3.Управління виробництвом в АСУВ.

В АСУВ важливу роль має підсистема оперативно-виробничого планування і управління в-вом. В підсистемі вирішується широкий круг завдань по оперативно-виробничому плануванню.

Завдання “Розрахунок номенклатурних графіків – завдань по заказах” передбачається складання графіків. В графіку показано, звідки цех повинен отримати і куди здати кожну деталь, а також кількість деталей.

Завдання “Розрахунок планових об’єктів робіт і замовлень” визначається трудомісткість робіт по заказах в розрізі цехів, участків і видів робіт. Вирішення цього завдання дозволило поліпшити планування загрузки обладнання.

Завдання “Розрахунок планової загрузки технологічного обладнання по цехах” розраховується коефіцієнт загрузки обладнання по цехах і видах робіт.

Завдання “Розрахунок місячних оперативно-календарних планів змінним і старим майстром виробничих участків”, включають перелік деталей, які необхідно виготовити, їх кількість і номера маршрутних листів. Всі деталі в плані розгорнуті по операціях у відповідності з маршрутним технологічним процесом і вказівкою по операційній трудомісткості.

Завдання “Оперативний облік об’ємів виконаних і залишених робіт по цехах, участках в розрізі замовлень і груп обладнання” і “Облік складу комплектації збірного цеху готовими виробами” служать для отримання інформації про хід виробничого процесу.

АСУВ дає змогу економічно підготувати вихідні дані для вирішення завдань і зменшення об’єму вхідної оперативної інформації.

Оперативна перфекарта містить слідуючі реквізити – номер, шифр замовлення, код деталі, планова кількість, код цеху, код технологічної операції, розряд роботи, норми часу і розцінки. Такі перфокарти готуються на кожну деталеоперацію і видаються в цех разом з технологічною документацією. Така документація підтверджує здачу готової продукції на склад.

В результаті вирішення комплексу завдань по оперативно-виробничому плануванню, підрозділ заводу здійснює оперативне управління в-вом, отримує необхідну інформацію, яка дозволяє підвищити рівень і якість виробничого планування і управління.

Виробничо-диспетчерський відділ отримує графіки подетального складу замовлень з переліком виробів, які необхідно випустити, інформацію об’ємів виконаних і незавершених робіт по замовленнях за декаду в розрізі цехів, участків і технологічних операцій, інформацію про стан укомплектованості станками і автоматичними лініями, готовими деталями.

Виробничо-розподільче бюро цеху має номенклатурні графіки – завдання по замовленнях, а також інформацію про виконання робіт по них.