Виробництво і виробничі системи

3)виробничі кооперативи

4)акціонерні товариства

5)громадські організації

6)релігійні організації

7)державні, засновані на державній власності

8)спільні, створені на об’єднанні майна його засновників, які користуються правом юридичної особи. В числі засновників можуть бути іноземні юридичні особи і громадяни

9)орендні і інші види підприємств.

Ця класифікація підприємств використовується для розробки типових рішень по організації виробництва.

Кожне підприємство має багаточисельні зв’язки з зовнішнім середовищем, а також з іншими системами народного господарства.

Як свідчить світовий і вітчизняний досвід господарювання, згідно чинного Законодавства України в Україні можуть створюватися господарські товариства добровільні:

1)асоціації – з метою постійної координації господарської діяльності, але не втручається у виробничу та комерційну діяльність

2)консорціум – тимчасові об’єднання промислового та банківського капіталу (наприклад, для здійснення великого господарського проекту)

3)корпорації – об’єднання на засаді інтеграції науково-технічних, виробничих та комерційних для регулювання діяльності

4)концерни – форма статутних об’єднань фірм, що характеризується єдністю власності і контролю. Об’єднання відбувається за принципом диверсифікації – тобто одне підприємство інтегрує свою роботу і всі питання самостійності і фінансування знімаються

5)картелі, синдикати – об’єднання для комерційної діяльності

6)трести – монополістичне об’єднання в якому трест повністю керує

7)холдінги – не займаються виробничою діяльністю

Коли на арену виступає підприємство, як виробнича система, то воно може створювати такі об’єднання.

Зовнішнє середовище підприємства. Підприємства можуть створювати добровільні об’єднання.

Консорціум – це тимчасове об’єднання підприємств, організацій, які заключили між собою договір про виробничо-збутову кооперацію або інше об’єднання ресурсів з метою створення і фінансування єдиного великого господарського об’єкту.

Характерний признак – в роботі приймає участь банк. В світовій практиці “консорціум” означає тимчасова згода між декількома банками або промисловими монополіями для проведення комерційних операцій великого масштабу.

Сам консорціум не є юридичною особою. Він управляється по взаємній згоді всіх учасників, які мають повну економічну і юридичну самостійність. Для досягнення спільної мети вони відповідають тою долею, яку внесли по обов’язках консорціуму. Якщо мета досягнута консорціум припиняє свою діяльність.