Проектно-конструкторська та технологічна підготовка виробництва
Типiзацiя технологiчних процесiв має велике значення для систематизацi узагальнення i поширеняя передових високопродуктивних технологiчних процесiв. Типiзацiя технологiчних процесiв скорочус трудомiсткiсть технологiчного пiдготування у 2—З рази, а обсяг технологiчної документацiї у 8—1О разiв. Типовi технологiчнi процеси широко застосовуються, головним чином, при механiчнiй та термiчнiй обробцi деталей в умовах дрiбносерiйного i одиничного виробництв.Подальшим розвитком типiзацiї технологiчних процесiв є розроблення групової технології, що найефективнiша при невеликих партiях оброблюваних деталей i частому переналагодженнi устаткування.
Груповий технологiчний процес призначений для спiльного виготовлення або ремонту групи виробiв рiзноманiтної конфігурації. Вiн має складатися з комплексу групових технологiчних операцiй, що виконуються на спецiалiзованих робочих мiсцях у послiдовностi технологiчного маршруту виготовлення визначеної групи виробiв. У процесi розроблення групових технологiчних операцiй варто передбачати достатню величину iх сумарної трудомiсткостi для роботи без переналагодження технологiчного оснащення (допускасться тiльки часткове пiдналагодження).
Основою розробки групового технологiчного процесу i вибору загальних засобiв технологiчного оснащения є комплексний вирiб, що може бути одним з виробiв групи чи штучно створеним (умовним).
Основнi етапи розроблення групових технологiчних процесiв:
−аналiз вихiдних даних;
− групування виробiв;
− кiлькiсна оцiнка груп предметiв;
−нормування технологiчного процесу.
Іншi етапи аналогiчнi основним етапам розроблення типових технологiчних процесiв.
Групова технологiя створює умови для застосування методiв серiйного i великосерiйного виробництв навiть при невеликiй кiлькостi виготовлення кожного окремого виробу, що дає змогу використовувати всi переваги цих методiв органiзацiї виготовлення партiї продукцiї для задоволення певних замовлень споживачiв i загальних потреб ринку.
Використання типових i групових технологiчних процесiв сприяє пiдвищенню продуктивностi працi i зниженню собiвартостi продукцiї за рахунок застосування най прогресивнiшого технологiчного устаткування, процесу виробництва в цiлому та оснащеняя. При цьому скорочуються кiлькiсть рiзноманiтних технологiчних маршрутiв, трудомiсткiсть i тривалiсть технологiчної пiдготовки виробництва.
2.5. Обгрунтування вибору технологiчного процесу.
При проектуваннi технологiчних процесiв може розроблятися кiлька варiантiв, з яких вибирають такий варiант, що за всiх iнших рiвних умов дає можливiсть виготовити деталь з найменшими витратами на її виробництво, з найменшою собiвартiстю.
Вибiр варiантiв технологiчних процесiв здiйснюсться на основi зiставлення технологiчної собiвартостi. До її складу входять тiльки такi елементи величина яких рiзна для порівнювальних варiантiв. При цьому всi витрати на виготовлення виробу треба подiлити на змінні (Взм), рiчний розмiр яких прямо пропорцiйно залежить вiд рiчного обсягу випуску виробу (Nрч) та умовно постійні розмiр яких не залежить вiд змiни обсягу виробництва.
До змінних належать такi витрати: на основнi матерiали за ви нятком відходiв; на паливо (для технологiчних цiлей); на рiзнi види енергiї (для технологiчних цiлей); на основну та додаткову заробiтну плату виробничих робiтникiв з вiдрахуваннями на соцiальнi цiлi; на експлуатацiю унiверсального технологiчного устаткування на експлуатацiю iнструменту та унiверсального оснащения.
До умовно-постiйних належать витрати: на експлуатацiю устаткування оснащения та iнструменту, спецiально сконструйованих для здiйснення технологiчного процесу за даним варiантом; на оплату пiдготовчо-завершального часу.