Глина – сировина керамічної промисловості, матеріал для виробництва художніх виробів та творів вжиткового мистецтва

3.1. Добування глини

Глина для виробництва керамічних виробів ведеться, в основному, механізованим способом в спеціально об лаштованих кар’єрах.

Для організації кар’єру необхідно виконати підготовчі роботи, що включають: проведення геологорозвідувальних робіт у відповідності з діючими методиками, затвердження запасів сировини в Комітеті по сировинних запасах України, складання проекту ведення гірничих робіт та календарного плану ведення гірничих робіт, розкриття родовища, створення забою для добування сировини (глини) та будівництво під’їзної дороги до кар’єру.

Добування глини – це процес відділення її від тіла масиву і навантаження на транспортні засоби. Переважна більшість родовищ глини розроблюються відкритим способом. Добування, переважно, ведеться при позитивних температурах.

3.2. Гомогенізація та зберігання глини

Добута глина із кар’єру, як правило, повинна проходити ряд процесів до того як поступити на механізовану та технологічну переробку.

Із-за строкатості хімічних, фізичних та технологічних показників глини як сировини для виготовлення керамічних виробів на практиці здійснюються такі заходи: вилежування, переморожування, літування та замочування.

Період виробництва керамічних виробів, дуже часто, довший чим період роботи кар'єру. Таке положення можливе при використанні сировини яка зберігається в запасниках. Запасники бувають відкриті у формі площадок і ям зберігання та механізованих великих запасників. Малі гончарні виробництва часто мають спеціальні приміщення для вилежування переробленої глини в формі заготовок або стрічкового бруса.

За літо і осінь ведеться заготовка глини на переморожування, а в весняний час заготовляється сировина на літування. Термін видержування від 6 до 12 місяців. Як переморожування так і літування організовується складанням в бурти і довготермінове вилежування. Висота бурта не повинна перевищувати 1 м.

При замерзанні та відтаюванні глини проходять процеси руйнування існуючих структур глини зростає пластичність та відбувається певний хімічний процес.

Такі ж процеси проходять при ліжуванні під дією дощів та дією сонячних променів та тепла. Розробка борта ведеться на всю висоту, що сприяє перемішуванню всіх шарів з яких складається бурт.

Замочування – дуже ефективний спосіб покращення технологічних властивостей глини. Він здійснюється в буртах, або в спеціальних ємкостях – бучильних ямах. При замочуванні до глини додається така кількість води, щоб разом з кар’єрною вологою сировини одержати масу, пригідну для дальшої механічної переробки.

4.1. Механічна переробка.

Механічна переробка глини полягає в тому, щоб якнайкраще розрушити структуру глини, що створилась геологічно механічно перемішати глину з водою яка необхідна для формовки виробів та з тими добавками які необхідні за технологічним процесом.

Переробка глини здійснюється на вальцях грубого розмолу. Разом з грубим розмолом проходить механічне виділення каміних та інших матеріалів, які є недопустимі в глині. На другій стадії проходить тонкий розмол на вальцях.

Тонко розмолота глина подається в лопатковий змішувач для зволоження і одержування формовочної маси.

5.1. Формовка виробів.

Формовка виробів здійснюється стрічковими, штанговими чи кривошипошатунними пресами, або вручну чи іншими механізованими засобами, які використовуються в цій галузі. Крім наведеної схеми є ще й шлікерний спосіб одержання виробів наливним способом та інш. Сформовані вироби підлягають сушінню і випад.