Історичні особливості зародження та розвитку гуцульського різьблення та інкрустації
Марко змалечку тягнувся до виготовлення різних дерев'яних металевих забавок, дуже вдавалися йому гуцульські полиці та топірці, які він прикрашав цікавими різьбленими візерунками. Але ці забавки не влаштовували батька. А коли односельці запримітили, що малий Марко почав виготовляти писані топірці для сільських дітей і йому почали за них платити по три - чотири крони1, то батько все одно не вбачав в ньому нічого путнього л відривав його від цих "забавок", шукав йому іншу роботу. Так перебігали його юнацькі літа, аж поки не жинився. Продовжував виготовляти різні речі домашнього начиння, оздоблював різьбою, виготовляв на замовлення односельців палиці, топірці, келехи, персні, скриньки та інше. Вже міг щось заробляти, прагнув оволодіти мистецькою майстерністю, якою вже володіли різьбярі сусіднього села Яворова Шкрібляки. Але той мізерний його заробіток не міг збільшити домашнього прибутку.
Близьке знайомство з відомою яворівською різьбярською династією Шкрібляків, які на той час уже виготовляли чудові точені вироби з дерева на токарних верстатах власної конструкції, допомогло Маркові Мегединюкові виготовити токарний верстат удосконаленої конструкції. Його точені вироби кінця XIX поч. XX ст. - бочівки, погарчики, цукорниці, мисники, рахівки, тарілі, палиці, (свічники та ручні хрести) свідчать про високу техніку і художню майстерність.5. Гуцульщина - край казкової природи народного мистецтва. Барвисті вишивки, килими та ліжники мальовничі писанки, різьблені вироби з дерева та художні вироби з металу збагачують скарбницю українського, народного мистецтва Художні вироби Гуцульщини знані в багатьох країнах світу.
Недалеко від Косова на гірських вершинах розкинулось село Річка - стародавній центр народного мистецтва Східних Карпат. В історію мистецтва художньої обробки дерева річківські різьбярі вписали не одну славну сторінку Традиції яворівської школи різьбярства і, насамперед, творчість Шкрібляків, мала вплив на характер формування стильових особливостей річківських різьбярів і знайшли тут численних послідовників.
Визначним майстром річківської школи художньої обробки дерева бyв відомий майстер Марко Мегединюк (1842-1912). Він виробив новий спосіб колористичного прикрашення виробів з дерева.
Повертаючись до рідного села, Мегединюк почав виготовляти дитячі топірці та ложки і незабаром став постійно займатись різьбярством. У ньому зароджується думка прикрашувати свої вироби тільки різноколірним фарфоровим бісером - "пацьорками". Цей новий спосіб прикрашення дерев'яних виробів став основою творчої діяльності Марка Мегединюка та приніс йому славу доброго майстра. В 1887 р. на рільничо-промисловій виставці в Кракові Мегединюк демонстрував цимбали, багато прикрашені "пацьорками" І мідним дротом, за які одержав бронзову медаль. Не задовольняючись цими досягненнями, М.Мегединюк прагне розширити свої знання. Він відвідує виставки у Львові, Парижі, Римі, І переймає краще з досвіту Інших майстрів.
У 1905р. Марко Мегединюк демонстрував, кілька своїх виробів на виставці українських митців у Львові. Серед них вирізнялися викладана бісером декоративна тарілка і рама для дзеркала. За надзвичайно тонке використання інкрустації та гармонійний колорит декорації тарілки журі цієї виставки присудило йому похвальний диплом.
На виставці домашнього промислу в Коломиї 1912р. експонувались тарілка, шкатулка - скриня, барильце хрест, трійця та кілька топірців роботи Мегединюка. Дуже цікава шкатулка - скриня, багато прикрашена бісером, укладеним Е геометричні узори. Скринька має форму міні-моделі української традиційної скрині. Всі її сторони щедро удекоровані елементами і мотивами геометричного характеру, інкрустовані улюбленою технікою М.Мегединюка - викладанкою пацьорками. Але це не просте орнаменти-прекраси це ціла абетка знаків-символів, прочитавши які, можемо збагнути, яким глибоким змістом вони сповнені, як багато про що вони нам розповідають, насамперед про оточуючий нас світ, про його незбагненні таємниці, про будову Всесвіту.
Це символічна мова, виражена мудрою людською фантазією, образотворчими засобами.
На верхній частині накривки (кришки) скриньки, в центрі — зображення трьохраменного хреста - основного, - головного символа християнства. Весь силует його рисунка викладений цятками з кольорового металу (цвяшками) з круглими опуклими головками, що виблискують як зірки на тлі суміжних мотивів орнаментики. Праворуч і ліворуч флангують два стилізовані зображення смерічок - вічних символів Карпат. Крони її у вигляді рівнобедрених трикутників, стовбури зображені стилізовано, плоскісно, викладені - (інкрустовані) кольоровими пацьорками (намистинками) та кулочками (невеличкими кружальцями), із червоного каучуку, які по контуру інкрустовані кольоровими суканими дротиками. В нижній частині, поміж ременами хреста і смерічками, - невеличкі стелізовані зображення двох "Деревців життя” (“Райське дерево", його ще називають "Світовим.. деревом", - центром світу). "Дерево життя" із кроною у вигляді великих рясниць, з яких дивляться "Всевидячі очі". Вгорі, по боках верхнього рамена хреста, зображені стелізовані зірочки у круговому сяйві, що символізують зоряне небо, виконані цією ж технікою. Вся композиція на прямокутній, дещо випуклій поверхні накривки завізується ніби рамкою з трьох прямолінійних доріжок і смуговим паском, що утворюється рядком трикутничків, які символізують нескінченну дорогу життя та часу. Всі ці зображення виконані однією технікою - інкрустацією пацьорками (бісером). Кришка скриньки виготовлена із суцільного моноліту дереза, має конфігуративну, конструкцію, -всередині, з рамочним, виступами по периметру, що щільно заходять у пази верхньої частини стінок скриньки.