Декоративне панно” “Квіти” (макраме)
Великі і довгі вироби плинуть на рамці. Для рамки потрібно заготовити три дошки. Дві довжиною 50...60 см, одну довжиною 35...40 см. Товщина всіх дощок має бути 4.5 см, ширина 10 см. Дошки бажано відшліфувати і з’єднати у вигляді букви “П”. Готову рамку прикріплюють до стіни на висоті 130...150 см від підлоги (трохи вище зросту рукодільниці). З лівого і правого боку рамки паралельно набивають цвяхи, на які прикліплюють робочі нитки.
Щоб добре і зручно працювалося. Треба правильно організувати робоче місце. При плетінні невеликих виробів на подушечці краще працювати за столом, тримаючи подушку на колінах. Верхньою частиною вона повинна опиратися на край стола. Виготовляючи виріб на дошці, яка прикріплена до столу, на сидіння стільці слід що-небудь підкласти, що руку були на одному рівні з цією дошкою.
Зразок, малюнок чи схема повинні лежати на столі злів, а інструменти краще покласти справа, щоб зручніше було ними користуватися.
Необхідно пам’ятати, що ножиці повинні лежати із зімкнутими кінцями а голки та шпильки – знаходиться у спеціальній подушечці. Ними фіксують окремі вузли і фрагменти вироби і надають попередню форму плетеному полотну. Шпильки повинні бути довгими, щоб не загубились в положенні, і достатньо міцними, щоб не зігнулись. Після роботи їх необхідно покласти на місце (у пенал, коробочку, подушечку).
Матеріалом для плетіння можуть бути різноманітні нитки: шнур, тасьма, лляна мотузка, джгут, конопляний шпагат, тонкий дріт та ін. Найкращі в роботі бавовняні нитки. Вони міцні, м’які і добре в’яжуться у вузли. Можна користуватися синтетичними нитками з нейлону і капрону. Такі нитки мають красивий вигляд, легко в’яжуться у вузли, добре фарбуються, але кінці їх швидко розпускаються. Тому, закінчивши роботу, у готовому виробі їх слід злегка обвуглити сірниками.
Для плетіння серветок краще використовувати нитку типу “Сніжинка”, “Ромашка”, нитки № 10. Настінні панно можна плести із сутажу, шпагату, лляної мотузки, круглої тасьми. Косинки, шарф, серветку комірці краще виплітати з товстих шерстяних ниток.
2.2. Технологічні особливості.Перш ніж зав’язувати вузли, необхідно нарізати нитки певної довжини. Точний розрахунок довжини нитки зробити дуже важко і тому, що на кожний вид вузла витрачається певний відрізок нитки. І оскільки одною і тою самою ниткою плетуть одночасно декілька видів вузлів, то, звичайно, врахувати розхід нитки з точністю до одного сантиметра неможливо. Крім того, солід брати до уваги товщину і крутку нитки: чим товстіша і тугіша скручена нитка, тим більше її витрачається.
Після того, як нитки будуть нарізані, залишається подумати, на яку основу слід навішувати нитки для плетіння.
Основа може бути з тонкої або грубої мотузки, пучка ниток, а також дерев’яною, металевою і залежності від розміру виробу і його ваги. Іноді можна обійтися і без основи: достатньо скласти нитку вдвоє і кожну прикріпити за згин шпильками до робочої подушки.
Основа повинна бути ширшою ніж виріб, інакше вузли набірного ряду зсуваються з неї під час плетіння, особливо якщо вона дерев’яна, металева або пластмасова.
Визначають довжину твердої основи таким чином: спочатку узнають, скільки кінців ниток буде висіти на ні отім намотують на основу витків в два рази більше, ніж кінців (наприклад, якщо кінців 12, то витків повинно бути 24). Вкладають витки щільно один до одного. Потім їх розмотують, виміряють довжину нитки і добавляють до цієї довжини 10-12 см.
У ході плетіння щоб при плетінні довгі кінці не путались і не мішали в роботі, їх тимчасово укорочують. Роблять це по-різному. Самий простий і легкий спосіб – “метелик” кінець закріпленої довгої нитки (20 см) кладуть на долонь, а частину, яка залишилася намотують вісь міркою між великим пальцем і мізинцем. Коли довжина нитки стане зручною для роботи, вісь мірку знімають з руки із скріплюють посередині низинкою получився моточок – “метелик”.
У процесі роботи нитка свобідно витягуються з моточка. Для більш довгих ниток використовують шпульки, котушки або палички з кульками на кінцях.
Головною і обов’язковою умовою для всіх видів мотузок – міцність, інакше вони порвуться при зав’язування тугих вузлів, але якщо таке трапиться то мотузку можна склеїти. Використовують клей для тканин: БФ-6, ПВА, “Унікум”. “Марс”. Перш ніж склеювати, розплетіть кінці (3 см) і зріжте частину волокон, кінці, які залишилися, змастіть клеєм і з’єднайте, скрутивши пальцями по напрямку крутки. Кінці грубої мотузки не склеюють, а зшивають ниткою того ж кольору, що і мотузка.