ГОЛЛАНДСЬКЕ МИСТЕЦТВО 17 СТ. РЕМБРАНТ ХАРМЕНС ВАН РЕЙН

ПЛАН

1. Передумови творчості Рембрандта

2. Особливості творчого хисту Рембрандта, його перші художні досягнення

3. Завершальний етап творчості Рембрандта

4. Список використаної літератури

В історії образотворчого мистецтва 17 століття знаходиться геніальний голландський художник Рембрандт, який зумів глибоко хвилююче, правдиво розкрити невичерпне багатство внутрішнього світу людини.

1. Передумови творчості Рембрандта

Творчість Рембрандта відноситься до того часу, коли Голландія, батьківщина художника, успішно завершивши першу в історії буржуазну революцію, висунулася на одне з ведучих місць в економічному і культурному напрямках. У той час як у переважній більшості європейських країн феодальна аристократія ще зберігала провідні позиції у всіх областях громадського життя, у Голландії вона виявилася переможеною і відсунутою на задній план у ході нідерландської революції і наступного буржуазного розвитку.

Настає період колоніальних захоплень, досягають небувалих розмірів торгові операції, кустарне виробництво середньовічних ремісників витісняється мануфактурами, у Голландію переміщається центр європейської торгівлі. Маленька країна переживає в XVII столітті короткочасний, але бурхливий розквіт.

У цей період голландські живописці вперше побачили людину такою, якою вона є в житті, і відобразили в мистецтві різні сторони її повсякденного буття. Деякі з них підійшли до вирішення більш складної задачі — до того, щоб відобразити красу і значущість духовного світу звичайної людини.

Спираючись на досягнення голландського реалістичного мистецтва XVII століття, найбільше повно, багатогранно і глибоко це завдання вирішив найбільший художник Голландії — Рембрандт ван Рейн.

2. Особливості творчого хисту Рембрандта,

його перші художні досягнення

По складу свого дарування Рембрандт — художник-психолог. Вже в початковий (лейденський) період велике місце в його творчості займає портрет.

Спочатку коло його моделей було вкрай бідне. Він цілком задовольняється тією натурою, що завжди під руками, і безліч разів портретизує себе і своїх домашніх. Художника мало хвилюють індивідуальні риси внутрішнього світу зображуваних людей. Його увага зосереджена на іншому: він намагається втілити широкі і різнорідні прояви духовної сутності людини взагалі. Основним мотивом портрета виявляється то болісне щиросердечне занепокоєння (віденський автопортрет 1628 р.), то глузування (автопортрет, Бейфліт), то романтична схвильованість (автопортрет, Гаага).

Популярність молодого Рембрандта швидко росте, і вже на початку 30-х років співгромадяни починають замовляти йому свої портрети.

У числі перших був написаний “Портрет вченого” (1631 рік, Ермітаж). Перед глядачем голландський інтелігент того покоління, що ще всіма коренями зв'язаний з народом. Просте, відкрите, трохи грубувате обличчя, тверді м'ясисті руки видають його плебейське походження.

Прагнучи максимально наблизитися до життя, Рембрандт показує людину не ізольовано, а в її побутовій обстановці. Тому вчений зображений за робочим столом, з пером у руці, у момент роботи над рукописом. Вчений відривається від рукопису, повертає обличчя до того, хто ввійшов, звертається до нього з якимись словами.