Декоративні штори” (макраме)
В макраме використовують не так вже й багато вузлів, знайомих людям з глибокої давнини. Пощастило самих простим та красивим, але необхідних для плетіння різноманітних ланцюжків і сіток. Найпростіше ланцюжки і сітки створюють спокійний одноманітний фон, на якому чудово читається основна композиція з вузлів.
Простий вузол. Прийшов він до нас з глибокої давнини і виявися настільки живучим і необхідним, що сучасне вузликове плетіння не могло обійтися без нього. В літературі по рукоділлю згадується кілька назв простого вузла: петельний, круглий, пальцевий, звичайний, вузол “через руку”. Одна із самих старовинних назв “колач”, дана йому за схожість з хлібним колачом.
Петельний вузол. Інші назви цього вузла: “горизонт”, “вузлик в кружечок”. В залежності від того, як нитка вибирається в ролі робочої (нитка якою працюють) – ліва чи права, вузол може бути лівим або правим. Як правило ліві вузли зв’язують лівою рукою, правою натягують вузликову нитку (нитка навколо якої зв’язують вузли) і, навпаки, праві вузли зав’язують правою рукою, лівою натягують вузликову нитку. Зовні вузли не відрізняються один від одного: один – дзеркальне відображення другого.
Вузол “фріволіте”. Так називають вузол, що прийшов із старовини рукоділля фріволіня або говночного мережива. Один вузол “фріволіте” складається з двох петельних вузлів і, в залежності від того, як вони: ліві чи праві – вузол “фріволіте” одержує свою назву: лівий або правий.Репсовий вузол. Це один із найпопулярніших вузлів макраме. Він складається з двох петельних вузлів. В старовинних книжках його називають: рубчатий, ребристий, випуклий, двійний. Поверхня полотна з репсових вузлів має характерну особливість – вона вся із випуклих рубчиків. В плетінні їх називають бридами.
Брида – це ряд репсових вузлів, розміщених щільно одна до одної на вузликовій нитці. Бриди можуть бути горизонтальними, вертикальними, діагональними, фігурними, спіральними.
Геркулесовий вузол. Цей вузол прийшов з сивої давнини і отримав свою назву на ім’я міфологічного героя. В морській практиці його називають прямим вузлом, а серед любителів макраме він відомий як вузол Геракла, плоский без основи.
Стародавні лікарі користувалися ним при перев’язуванні ран або переломів: моряки зав’язували таким способом троси. Використовували геркулесовий вузол і як пряжку-застібку.
Із сотні вузлів, знайомих людям з сивої давнини, є особливо вивежені, що вражають своєю красою і заплутаністю. Здаються вони вузлами-головоломками, однак в основі цих складних переплетень лежить знайомий всім принцип штопки. До таких вузлів відносяться і дійшовши із найдавніших часів загадкові вузли-талісмани. В житті людей вони мають важливе значення: їх обожнювали і приписували чудодійні якості, вірили в їх чарівні сили. Вузли-символи носили як амулети, вишивали золотими нитками на одязі, повторювали в дерев’яній і кам’яній різьбі в написанні початкових букв.
Пройшли століття і деякі вузли-талісмани за красу, народжену симетрією, стали декоративними предметами нашого побуту: ковриками, серветками, підставками, панно. Тепер ці вузли називають декоративними або орнаментальними вузлами-плетінками.
Одним із головних елементів плетених візерунків є різноманітні ланцюжки, які допомагають з’єднати між собою окремі фрагменти орнаменту в одне ціле і надати йому завершеності.
Ланцюжки – це однотипний або різнотипні вузли, зав’язані один під одним в певному порядку. Вони надзвичайно декоративні і різноманітні по формі і інколи здається, що навряд чи можна придумати нові, але виявляється, що досить щось трішки змінити і показується ланцюжок, не схожий на всі інші: щільний або навпаки, ажурний, листоподібний, прикрашений намистами або керамікою.
Без ланцюжків в плетінні не можна зробити жодної речі. Вони вплітаються в фактуру настінних прикрас, абажурів, фіранок на них підвішують тяжкі кашпо і витончені підвіски, з них роблять сучасні прикраси: сережки, персні, браслети.
Також важливе значення у макраме має сітка з вузлів. Для плетіння сіток існують такі правила: число ниток, навішаних на основу, повинне бути кратне кількості ниток в одному вузлі; вузликові і робочі нитки вузлів, сплетених в шахматному порядку, міняються місцями після кожного ряду, тому витрачаються рівномірно; число рядків підраховують з бокового краю сітки по крайнім вузлам, враховуючи, що вузли непарних рядів розміщені біля самого краю, а парних – відсунута в глибину; число нанизаних ниток залежить від мотиву орнаменту. Сітки можуть бути ажурними або більш щільними в залежності від числа вузлів в кожній ланці: чим менше вузлів, тим сітка щільніша.