Проблеми захисту науково-технічної інформації
Українські вчені досягли значних успіхів у галузі аерокосмічних, фізико-математичних, хімічних і біологічних наук. Водночас відбувався процес модифікації військових технологій у цивільні. Скажімо, технології, розроблені для реактивних винищувачів, знайшли застосування на ринку пасажирських перевезень. Раціональна взаємодія наукових і промислових організацій у рамках атомних проектів дала змогу широко диверсифікувати результати наукових розробок. Так, крім ядерної і термоядерної зброї, за короткий термін було створено атомні енергетичні установки для військових кораблів і криголамів, побудовано промислові атомні електростанції. А дослідження в галузі біологічної зброї дали поштовх формуванню нового покоління фармакологічних препаратів.
З другого боку, потреба вирішувати численні практичні завдання, пов'язані зі створенням бойової авіаційної техніки, зумовила активізацію суто наукових досліджень. Так, виготовлення аеродинамічних надзвукових труб для авіації базувалося на результатах фундаментальних здобутків у галузі газової динаміки внутрішніх течій. Були знайдені ефективні методи розв'язання нелінійних задач щодо керованості і маневреності бойового літака або безпілотного літального апарата, що дало змогу розробити закінчену теорію інерційного руху.
У 70-80-і роки XX ст. в СРСР щорічно запускали в середньому 100—120 космічних літальних апаратів, значна частина яких мала оборонне призначення. Установи Академії наук України брали активну участь у розробці ракетно-космічних носіїв і апаратів, бортових приладів, у проведенні робіт, зорієнтованих на розв'язання різних проблем космічного зв'язку, навігації тощо.
Штучні супутники Землі, які давно стали для земної цивілізації свого роду електронними органами чуття, використовуються і сьогодні для потреб військових відомств. Так, до глобальних космічних систем розвідки, зокрема раннього попередження про запуск балістичних ракет, входять космічні телескопи, оснащені інфрачервоною апаратурою. Глибока розробка науково-технічних проблем в аерокосмічній сфері дає людству новітні технології, матеріали, біомедичні комплекси, глобальні технології зв'язку. Сьогодні без супутників згасли б екрани телевізорів і замовкли б мобільні телефони, втратили б орієнтири кораблі, припинилося б надходження інформації, необхідної для метеорологічних і екологічних прогнозів.
Найбільшим технологічним нововведенням ХХ століття стала глобальна інформаційна мережа Інтернет. Вона дала змогу використовувати світові інформаційні ресурси, зумовила неформальні творчі контакти фахівців, стала одним з найдієвіших чинників розвитку науки і освіти.
Інтернет сприяв лібералізації науки, яка з ієрархічно організованої і національно орієнтованої дедалі більше перетворюється на плюралістичну й інтернаціональну. Це дуже істотно для України, якій від радянського минулого дісталися сильні адміністративно-командні традиції управління. Наші вчені отримали можливість спілкуватися між собою, обмінюватися ідеями та інформацією в інтерактивному режимі. Інформаційна відкритість розширює перспективи входження української науки до структури світового ринку високих технологій.
Водночас стрімкий розвиток сучасних інформаційних технологій актуалізував значне підвищення ролі процедур захисту інформації практично в усіх сферах життєдіяльності держави і суспільства. Адже інформаційні ресурси, закладені в основу розвитку високих технологій, дуже часто «замовляють» військові.
У спадщину від колишнього СРСР Україні залишився добре розвинений військово-промисловий комплекс. До нього входило 1840 підприємств, на яких працювали 2,7 млн осіб [4]. Ядерному потенціалові України належало третє місце у світі (після США і Росії). Тобто Україна має великий науково-технічний досвід у сфері розробки і впровадження технологій оборонного призначення. Адже тут були створені умови для проведення широкого фронту фундаментальних і прикладних досліджень, які охоплювали майже всі сфери знання.Однак протягом останніх десяти років наукова і виробнича база України зазнала занепаду. Не може не вражати розрив в обсягах бюджетних і корпоративних витрат на фундаментальні та прикладні дослідження у нас і в розвинених країнах.
Для входження в цивілізований ринок і формування у світової спільноти реального уявлення про науково-технічний потенціал України нам треба розв'язати силу-силенну проблем. Адже у багатьох з нас досі немає розуміння того, що за допомогою інтелектуальної власності можна одержати цілком реальні конкурентні переваги на ринку. Вона допомагає збільшити рівень капіталізації підприємства, оптимізувати оподаткування, підвищити інвестиційну привабливість і дохідність. Але поки що лише окремі підприємства оцінюють об'єкти інтелектуальної власності, включаючи їх у вартість своїх активів.