Види народно-ужиткового мистецтва

Другий етап - творчий. Настав момент, коли ви можете самостійно розробити виріб для плетіння і виконати його без зразка, лише маючи перед собою малюнок.

Три розділи являють собою три техніки плетінь:

І розділ - просте плетіння;

ІІ розділ - техніка плетіння вишивання хрестиком;

ІІІ розділ - техніка ажурного плетіння;

ІV розділ - поєднання двох-трьох технік.

Застосування техніки плетіння визначається призначеннм виробу і складності його форми, а також матеріалом, який використовують при цьому.

Перехід від однієї техніки до іншої проходить поступово. Спочатку вивчаємо просте і переходимо до складнішого.

Не треба падати духом від неудач. Від виробу до виробу малюнок буде все ясніший, так можна навчитися "відчувати" матеріал, поєднювати один матеріал з другим.Плетіння - одне з найдавніших занять людини. Плетені вироби з природніх матеріалів супроводжують людину з тих недопам"ятних часів до сьогоднішнього дня. А коли ж виникло плетіння? Адже це один з найдавніших видів народної творчості. Чимало дослідників припускають, що плетіння з природних матеріалів належить до первісних виробництв і, очевидно, випереджає ткацтво та виготовлення керамічного посуду. Архіологія поки не дає матеріалу, що підтверджує першість плетіння, але етнографія деяких відомих народів Австралії, Південно-Східної Азії, Америки свідчить про наявність плетіння при відсутності ткацтва. Логічні міркування над цією гіпотезою приводять до висновку, що навиванки та простіші, бо не потребують попереднього обробітку матеріалу й особливих знань праць, тому і могли виникнути найшвидше.

Плетіння із пластичних прутів дало пізніше поштовх ткацтву. Людина віднайшла більш еластичні волокна і по тій схемі, як і плетіння з лози, почала виготовляти ткані речі. Адже в ткацтві техніки як і в плетінні.

Є всі підстави вважати, що керамічний посуд у деяких країнах виготовляли спочатку на плетеній основі. Тобто спочатку плели кошик або якусь іншу місткість, для водонепроникнення його обліплювали глиною. Під час випалу плетений каркас згорав, а черепок набував необхідної міцності. На жаль на Україні не збереглося такого типу керамічного посуду, тому лиш судимо із інших країн ( Такий посуд з поєднанням плетіння і обліпленнями глиною був відомий в неолітичні поселення додинастичного Єгипту - Мері, Фаюмі).

Як свідчать найдавніші археологічні пам"ятки в епоху неоліту практично виникають всі основні техніки плетіння: полотняне, пошарове, спіральне.

У наступні епохи бронзи і заліза плетіння не набуло принципово нових технічних досягнень. Майже всі техніки були вже відомі й на долю наступних поколінь лишилося їх відшліфовувати, дбаючи про різноманітність і досконалість конструкцій виробів. Кошики набувають найрізноманітнішого призначення і форми стають основними плетеного виробництва. Багато з плетених речей завдяки майстерної техніки виконання, досконалості форми й виразливого мережива переплетень, сягають висот знаменитої античної кераміки.

Майстри - кошикарі, їх називали так тому, що кошики були найбільш поширені. Кошики плелися найрізноманітних форм, розмірів, мали широке застосування. Найбільше використовувалися господарські кошики, для ягід, городини. Кошики мали більшість овальну або круглу основу з пошаровим та простим ажурним плетінням. Верх корзин оформляли найрізноманітніщими типами.

В період середньовіччя чіткіше вирізняються характерні риси плетення для деяких народів. Своєрідність нетрадиційних рис проявляється в кольорі, формах. Для Українського народу характерне поєднання кольорів коричневого, жовтого, зеленого, червоного. Однак через слабку тривалість плетені предмети тих далеких часів до нас не дійшли, існують лише різні опосередковані свідчення їх широкого застосування.