Процес засвоєння лексичного матеріалу

Bernds Schildkrote heibt Pom. Bernd hat sie zum Geburtstag bekommen. Eines Tages nimmt er Pom mit (переклад), in die Schule, um sie seinen Freunden zu zeigen. Bernd druckt kleine Locher (наочність) in den Deckel (наочність) eines Schuhkartons (наочність) und setzt die Schildkrote hinein.

In der Schule stellt Bernd den Karton unter seinen Tisch. Plotzlich ruft einer von Bernds Freunden: “Pom sitzt nicht mehr im Schuhkarton! Er ist verschwunden!” (переклад). Alle Kinder suchen nach der Schildkrote. Bernd findet sie. Sie sitzt auf dem Bucherschark. “Ich glaube, dab Pom auch etwas lernen will”, lacht Bernd.L: Wollen wir prufen, ob ihr den Text verstanden habt.

Setzt das passende Wort ein:

Bernd hat eine …

Bernds Schildkrote heibt …Pom

Er nimmt die … mit in die Schulle.Schuhkarton

Bernd setzt die Schildkrote in den … hineinSchildkrote

Автоматизація дій студентів з новими

лексичними одиницями активного словника.

У процесі автоматизації дій студентів з новими ЛО слід передбачати заходи для зняття і подолання труднощів засвоєння різних ЛО. З цією метою ЛО можуть групуватися за ступенем і характером труднощів, що дозволяє підходити до їх засвоєння диференційовано, на основі їх методичної типології. Сумарна трудність засвоєння ЛО об'єднує різні труднощі: 1) форми слова – звукової, графічної, структурної (наприклад, труднощі виникають при засвоєнні омофонів, у тому числі й граматичних, омографів – у випадку значних графемно-фонемних розбіжностей, багатоскладових і похідних слів; 2) значення ЛО (наприклад, виникають труднощі при неспівпаданні обсягів значень слів в іноземній і рідній мовах, при засвоєнні багатозначних слів, фразеологічних сполучень, у випадку так званої “фальшивої” синонімії і т.п.; 3) вживання – сполучуваності слова з іншими словами, особливостей його функціонування в мовленні (наприклад, великі труднощі виникають при засвоєнні словосполучень, які не мають точної структурно-семантичної відповідності еквівалентам у рідній мові).

При визначенні ступеня трудності ЛО для засвоєння слід брати до уваги і сферу її функціонування. Так, труднощі активного словника, що обслуговує продуктивні види МД – говоріння і письмо, часто не співпадають з труднощами пасивного словника, необхідного для розуміння на слух та при читанні. Наприклад, важкими для активного засвоєння є слова, подібні за звучанням і за значенням, з різним обсягом значень і розбіжностями у сполучуваності у двох мовах, в той час як для пасивного засвоєння важкими вважаються односкладові та багатозначні слова, подібні за звучанням, за написанням; слова, подібні за формою, але різні за значенням у двох мовах – іноземній і рідній.

Таким чином при автоматизації дій студентів з новими словами слід передбачати заходи для зняття і подолання труднощів засвоєння різних ЛО.

Практична мета навчання іноземної мови – спілкування в усній і письмовій формах, з одного боку, та важливість цілеспрямованого подолання лексичних труднощів, з іншого, викликають необхідність поєднання роботи над засвоєнням слів у зразках мовлення у відповідності до ситуації спілкування з роботою над ізольованими словами. (Питома вага роботи над ізольованим словом збільшується на середньому і особливо на старшому ступені, де формується переважно пасивний лексичний мінімум у процесі самостійного читання.)

Основним типом вправ тут є рецептивно-репродуктивні та продуктивні умовно-комунікативні вправи, в яких студент сприймає зразок мовлення (ЗМ) і виконує з ним певні дії (в усній або письмовій формі) згідно створеної викладачем ситуації мовлення, виконуючи такі види вправ:

-імітація ЗМ;

-лаконічні відповіді на альтернативні запитання вчителя;