Шпаргалки з української мови

стандартні; індивідуальні.

за технікою відтворення:

рукописні; механічні.

за секретністю:

для службового користування; секретні; цілком секретні.

за терміном виконання:

звичайні; термінові; дуже термінові.

за складністю:

односкладні; складні (з додатками).

за стадіями створення:

оригінали; копії.

за термінами зберігання:

постійного зберігання (75); тривалого зберігання (понад 10); тимчасового (до 10).

за структурними ознаками:

стандартні; нестандартні.

Кожен вид документа має свої особливості, але за функціональним призначенням їх можна розділити на такі групи:

організаційні (положення, статут, інструкція, правила) – документи, що закріплюють функції, обовязки та права органів протягом тривалого терміну;

довідково-інформаційні (довідки, протоколи, службові довідки, телеграми, телефонограми) – переважна більшість документів, що відправляються із установ та спрямовуються до них. Вони містять інфо про фактичний стан справ в закладах. Вони носять допоміжний характер відповідно до організаційно-розпорядчої документації, не обовязкові для виконання;

розпорядчі (положення, інструкція) – документи, за допомогою яких здійснюється розпорядча діяльність в певній ПУО на підставі документа;

з кадрово-контрактових питаннь – документи, що містять інфо про особовий склад ПУО, зафіксованого в заявах про прийняття, звільнення, в наказах про особовий склад, характеристиках, автобіографіях.

особові офіційні (пропозиції, доручення, розписки) – документи, за допомогою яких громадянин висловлює свої пропозиції, прохання, скарги, передає повноваження іншій особі щодо отримання документів, грошей, закріплюють свої права перед державними установами.

ОСНОВНІ ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ