Українська лексикографія ХХ ст.

•багатомовними.

В одномовних словниках у певному аспекті розкриваються особливості слів, що вживаються в одній, певній мові. В залежності від аспекту з′ясування слова та призначення словника розрізняють одномовні словники таких типів:

•тлумачні словники;

•історичні словники;

•орфоепічні словники;

•орфографічні словники;

•етимологічні словники;

•словники іншомовних слів;

•термінологічні словники;

•граматичні словники;

•інверсійні словники;

•частотні словники;

•діалектні словники;

•словники мови окремих письменників;

•ономастичні словники;

•словотворчі словники;

•морфемні словники;

•словники синонімів;

•словники омонімів;

•словники паронімів;

•словники антонімів;

•словники перифраз;

•фразеологічні словники.

Тлумачний словник - це словник, у якому засобами рідної мови розкривається значення слова, відзначають граматичні і стилістичні особливості його, наводяться зразки вживання слова у кожному з наведених значень. Таким в українській мові є одинадцятитомний "Словник української мови" (1970 - 1980 рр.), у якому вміщено понад 134 000 слів. Словник підготовлено працівниками Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні АН України й опубліковано у видавництві "Наукова думка". У 1983 р. Його було відзначено Державною премією СРСР.