Інноваційна стратегія України

Як передоснову такої моделі пропонуємо використати висновки кейнсіанської теорії загальної макроекономічної рівноваги [2]. Суть ідеології кейнсіанства полягає, як відомо, в активній регуляторній функції держави, саме це й враховано при конструюванні моделі впливу зовнішньоекономічного чинника на стратегію інноваційного розвитку країни. Відтворимо для початку в графічній формі так званий «кейнсіанський хрест» (рис. 1). Це дає змогу показати, що за умов повної зайнятості й коли обсяг валового національного продукту (ВНП) дорівнює ВНП0, сукупна пропозиція товарів (СПр) і сукупний попит (СП) у масштабах усієї макроекономічної системи збалансовуються: Спр0 = СП0. Інакше кажучи, досягається стан макроекономічної рівноваги.

Рисунок 1

Макроекономічна рівновага у кейнсіанській версії

Спираючись на ці загальновідомі положення, внесемо певні доповнення. Ємність сукупного попиту, як відомо, кількісно обмежують величина доходів домашніх господарств, які використовують як споживчі витрати (С); обсяг доходів господарюючих суб'єктів, що набувають форми інвестицій фірм (І); величина доходів держави, які використовують як державні витрати (Д) та обсяг чистого експорту (ЧЕк). Таким чином, отримаємо:

СП= С + І + Д +ЧЕк.

Лінія СП (рис. 1) починає свій рух з точки (по ординаті) вище від нульової. Це пояснюється тим, що за умов, коли ВНП є навіть гранично малим, наближеним до нуля, попит існуватиме. Рух прямої СП не буде паралельним до руху прямої СПр, а матиме похиліший нахил (< 45°), тому що дається взнаки дія закону граничної схильності до заощадження. Чистий експорт (ЧЕк) - структурний компонент сукупного попиту. На ньому і будемо акцентувати увагу, бо саме він у цій моделі відображає дію зовнішньоекономічного чинника.

Обсяг чистого експорту, як відомо, визначається різницею річного експорту (Ек) та річного імпорту країни (Ім). Зупинимося спочатку на розгляді характеру впливу чинника імпорту і на цій підставі спробуємо дати конкретніше тлумачення базової макроекономічної моделі. Для цього введемо поняття «гранична схильність до імпорту» (ГСІм). Його можна подати як співвідношення приросту імпорту (DІм) до приросту валового національного продукту (DВНП):

ГСІм =

Таким чином, гранична схильність до імпорту показує, яку частину приросту ВНП використовують на приріст імпорту.

Імпорт спричиняє редукцію ВНП та СП, і в цьому він виявляє себе так само, як чинник заощадження в моделі Дж. М. Кейнса. Зв'язок між приростом валового національного продукту та приростом сукупного попиту від змін обсягу імпорту є оберненим: чим більший приріст імпорту, тим меншими за обсягом будуть DВНП та DСП. Однак необхідно підкреслити, що вплив змін імпорту на зміни валового національного продукту і сукупного попиту супроводжується мультиплікаційним ефектом. Саме його слід визначити й враховувати у нашій моделі. Суть мультиплікації імпорту полягає у тому, що первісна зміна імпорту завжди зумовлює ланцюгову реакцію, яка, зменшуючи свою величину в кожній наступній ланці, у підсумку забезпечує ефект багатократного посилення початкової зміни.

Зважаючи на обернений характер залежності приросту валового національного продукту від приросту імпорту і використовуючи формулу граничної схильності до імпорту, можна стверджувати, що:

DВНП =DІм,

або

DВНП =,

або