Міжнародно-правове регулювання ЗЕД
До складу ОАД входять 35 держав. При ній акредитовані постій¬ні спостерігачі від Японії, Німеччини, Франції, Росії, Ізраїлю, Італії, Іспанії та інших країн. Найвищим органом є Генеральна асамблея, що складається з представників держав-членів. Скликається Генеральна асамблея щорічно. Сесії відбуваються почергово у столицях дер¬жав-учасниць.
Виконавчий орган - Постійна рада (в окремих джерелах - Ге¬неральний секретаріат), розташована у Вашингтоні (США).
8. Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК)
Це об'єднання основних країн Азії, Африки та Латинської Амери¬ки, що видобувають нафту, їх частка перевищує третину світового обсягу видобування нафти.
Перші заходи в напрямку встановлення тісних зв'язків між краї¬нами-експортерами нафти були здійснені Венесуелою, Іраном, Іра¬ком, Кувейтом і Саудівською Аравією в 1949 р. Після того як у 1960 р. транснаціональні нафтові компанії знизили ціни на нафту, у Багдаді відбулася конференція представників зазначених країн. Було прийняте рішення про утворення постійно діючої організації, основною метою діяльності якої повинно бути регулювання цін на нафту. Наступного року така організація була створена під час кон¬ференції у Каракасі - столиці Венесуели. Згодом до ОПЕК увійшли Катар (1961 р.), Індонезія (1962 р.), Лівія (1962 р.), Об'єднані Арабські Емірати (1967 р.), Алжир (1969 р.), Нігерія (1971 р.), Еквадор (1973 р.) і Габон (1975 р.). Останні дві країни вийшли зі складу ОПЕК відпо¬відно в 1993 та 1996 р.
Наприкінці 1973 р. країни-члени ОПЕК протягом трьох місяців підняли ціни на нафту вчетверо. Об'єднання ОПЕК встановлює єдині продажні ціни на нафту, сприяє збільшенню доходів від продажу ви¬добутої нафти, стимулює освоєння національних нафтових джерел країн-учасниць.Вплив ОПЕК на світові ціни на нафту послабився, коли Норвегія і Великобританія розпочали експлуатацію власних родовищ нафти з-під дна Північного моря. До того ж промислове розвинені країни світу зайнялися пошуком альтернативних джерел енергії та її еко¬номним використанням.
Вищим органом ОПЕК є конференція, що скликається двічі на рік. До органів керування належать Рада керівників і Генераль¬ний секретар. Штаб-квартира ОПЕК розташована у Відні - столиці Австрії.
9. Угода про Північноамериканську зону вільної торгівлі (НАФТА).
Цей економічний пакт передбачає вільну торгівлю між США, Кана¬дою та Мексикою. Його попередником була двостороння угода, укладена в 1988 р. між США та Канадою. Тристороння угода була укладена в 1992 р., ратифікована у 1993 р. і набрала чинності 1 січня 1994 р.
Угода передбачає поетапну відмову протягом 10 років (у окремих випадках - протягом 15 років) від усіх мит і нетарифних обмежень у сфері внутрізональної торгівлі, взаємне надання національного ре¬жиму інвесторам з країн-учасниць Угоди, лібералізацію торгівлі по¬слугами, взаємне відкриття ринків для державних закупівель, високий рівень захисту прав на інтелектуальну власність.
У 1994 р. заявку на вступ до Угоди подала Чилі. Розпочався пе¬реговорний процес, який триває досі.
Виконавчими органами цього економічного угруповання є комісії з торгівлі, праці та екологічного співробітництва.
Міжнародний договір є основним джерелом міжнарод¬ного права. Це зафіксовано у Статуті 00Н та Статуті Міжнародного суду 00Н. Договір покликаний чітко і у визначеній формі відбивати угоду між суб'єктами міжнародного права про створення обов'язкових для них правил, тобто міжнародно-правових норм, що регламентують встановлення, зміну чи припинення їх взаєм¬них прав і обов'язків. Усі міжнародні договори незалежно від кіль¬кості їх учасників є джерелами міжнародного права. Посилюється значення міжнародного договору як головного джерела міжнарод¬ного права. Це визнано у Віденській конвенції (1969 р.) про право міжнародних договорів.
Міжнародний економічний договір є різновидом міжнародного публічного договору.
Міжнародний економічний договір - це добровільна угода між двома або більшою кількістю суб'єктів міжнародного права, відпо¬відно до якої встановлюються, змінюються чи припиняються їх взаємні права та зобов'язання.