Міжнародно-правове регулювання ЗЕД

Міжнародно-правове регулювання ЗЕД

План

Вступ

1. Конференція ООН по торгівлі і розвитку

2. Міжнародні організації по торгівлі окремими видами товарів

3. Загальна характеристика правового забезпечення виконання міжнародних економічних договорів

4. Загальна характеристика законодавства, що регулює спори у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

5. Виконання міжнародних договорів Україною

Використана література

Вступ

Міжнародно-правове регулювання здійснюється через посередництво різноманітних міжнародних економічних організацій та регулюється розробленими нормативно-правовими документами. Тому в даному рефераті велике значення буде приділено ролі міжнародних економічних організацій та питанням міжнародно-правового регулювання ЗЕД.

1. Конференція ООН по торгівлі і розвитку -

міжнародна економічна організація

Цей орган 00Н створений у 1964 р. Нині до його складу вхо¬дять близько 170 держав. Основні завдання цього органу полягають у розвитку міжнародної торгівлі, рівноправного взаємовигідного співробітництва держав, розробці рекомендацій, що стосуються міжнародних економічних відносин.

Конференція застосовує груповий метод діяльності - держави розподіляються на чотири групи за соціально-економічним і геогра¬фічним принципом. Рішення Конференції 00Н набирають форму ре¬золюцій, заяв тощо. Вони мають рекомендаційний характер.

Під егідою 00Н розроблюються багатосторонні конвенції та уго¬ди. У роботі Конференції 00Н беруть участь окремі міжнародні організації. Вищі органи - Конференція та Рада з торгівлі й розвит¬ку. Рада складається з шести комітетів.

Принципи міжнародної торгівлі сформульовані в багатьох міжна¬родно-правових актах. Зокрема, у заключному акті Конференції 00Н з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) від 15.06.64 міститься досить дов¬гий їх перелік. Наведемо деякі з них.

1. Торгові відносини базуються на основі поваги до принципу суверенної рівності, самовизначення народів і невтручання у внутрішні справи інших держав.

2. Недопущення дискримінації, що може відбуватись через те, що держави належать до різних соціально-економічних систем.

3. Кожна країна має суверенне право на вільну торгівлю з інши¬ми країнами.

4. Економічний розвиток і соціальний прогрес мають стати за¬гальною справою міжнародного співробітництва, сприяти зміц¬ненню мирних відносин між країнами.